Валерія Дражинська - Заборонений плід, Валерія Дражинська

20

Діма

 

Чому ці баби такі приставучі? Нічого не обіцяєш. Лише якісно трахаєш, грошей не шкодуєш, не ображаєш. А коли приходить кінець настає пора реального масштабного нерозуміння, що не так?

По нормальному ж попрощався з Кетрін. Зробив дорогий подарунок. Коротше, кардинально не образив. Але ця п'явка ні х*я не зрозуміла. Вирішила з іншого боку підібратися. І через кого? Через Женю! Маячня! Знала б вона, як йдуть справи насправді!

Перший раз культурно пояснив дівчині політику партії. Другий раз уже не був таким ввічливим. Кетрін за дві хвилини ретирувалася. У сльозах! Але це її проблеми - раз із першого разу не дійшло.

У кабінеті Михайла налив собі склянку бренді. Залпом випив. Другу вже спокійно потягував. Дратувало глухе звучання музики. Звукоізоляція в будинку так собі!

Дивлячись у вікно, я ледве стримував сказ. Частково на дуру Кетрін, як на настирливу муху, яку довелося жорстко прихлопнути. Але в основному на "племінницю"! За її бісове смоктання з ушльопком у басейні. Я прекрасно розумів, що вона витворяє. І, як останній мудак, вівся! Зовсім мізки попливли. Уже частенько малодушно замислювався плюнути на всі споруджені стіни, кордони та заборони взагалі. Вона мені не родичка. Та й сама хоче мене не менше. Тоді чому я не можу переступити через себе? Таке враження, що, якщо піддамся спокусі, впаду у вакуум саморуйнування. Я й так уже на межі.

Двері позаду мене без стуку відчиняються. Подумки зітхаю. Невгамовна. Уже навіть елементарно постукати не заморочується.  

- Женю, повернися до своїх гостей, - рівно кажу їй, роблячи черговий ковток зі склянки.

- А де..., - починає лепетати невпевнено, але закінчити запитання не наважується. 

- Хто? - не збираюся їй допомагати.

- Кетрін. Адже вона з тобою пішла, - уявляю, що вона там собі напридумувала.

- Поїхала додому в терміновому порядку, - усміхаюся, - Тобі не варто більше з нею спілкуватися.

Мовчить. Усе розуміє. Розумна дівчинка. Щоправда, не завжди:

- Я хотіла поговорити...

- Про що? - різко повертаюся та все повітря вибиває з грудей від її вигляду.

Ще мокра. В одному чорному купальнику на шикарній фігурі. Очі почервонілі від сліз. Губи ледь помітно тремтять. Така беззахисна у своїй одержимості мною. Дах зносить геть. 

Відставляю склянку і повільно насуваюся на неї. Даючи видимість можливості втекти. Але дівчинка не рухається, лише затравлено спостерігає за моїм наближенням. Підходжу. Акуратно, не торкаючись, зачиняю за її спиною двері на замок. Попутно вдихаючи її нереальний запах. Ніжно прибираю за вухо мокрі пасма волосся, що прилипли до обличчя. Дивлюся в вири зелених очей, вже затуманені серпанком бажання.

- Не виходить у нас із тобою останнім часом розмов, Женю! - обводжу вказівним пальцем пухкі губи. 

Не поспішаючи опускаю очі на бажане тіло. Мало! Заводжу руку їй за спину і розв'язую на шиї та на спині тонкі мотузки, що утримують вгору купальника. Відкидаю вбік непотрібну мокру тканину. Заворожуюче впиваюся поглядом у пружні дівочі груди. Злегка погладжую по черзі набряклі соски, ледве торкаючись. Її дихання вже давно переривчасте, шумне. Дівчинка вся дрібно тремтить. Закушує губу, намагаючись не стогнати. О, ні! Я хочу чути! Грубо обхоплюю одні груди, які ідеально поміщаються у мене в долоні, та стискаю на межі болю. Нехай знає одразу, до чого так нерозумно прагне. Вона не стримується та голосно стогне. Ноги підкошуються. Не даючи впасти, притискаю за талію до себе і трохи підводжу. Женя втикається нігтями мені в плечі. Байдуже зазначаю, що залишаться сліди. Бл*дь, як же непередавано вона відчувається в моїх обіймах. З нею на руках іду вглиб кімнати. Саджаю на стіл і одразу ж натискаю долонею між гридями, змушуючи лягти. Розводжу стрункі ноги і вклинююся між ними. Кайфую, дивлячись на неї. Красиву. Бажану. Готову для мене. Навіть не намагаюся зловити розфокусований мутний погляд. Вона, як і я, охоплена первісною хіттю. Навколо світ немов у тумані.  Обхоплюю шию і трохи здавлюю. Іншою рукою веду вниз по її досконалому тілу.

- Ти цього хотіла, дівчинко? - мій голос хрипкий низький, невпізнанний навіть для самого себе.

- Так..., - еротично вигинається, у кожному судомному видиху чути глухий стогін, - Дімо, будь ласка...

- Як скажеш, маленька!

Відсуваю вбік частину купальника, що залишилася, і зариваюся пальцями в мокрий, жаркий, слизький рай. Від забійних відчуттів мене веде. Ніколи такого не відчував. Чуйність Жені остаточно позбавляє мізків. Мені необхідно знову побачити, як вона кінчає.

Вводжу в неї відразу два пальці. Дівчинка в блаженстві закочує очі. Така вузька! Член болісно смикається в нетерпінні. Ще не час! Поступово починаю рухати рукою. Від гострих відчуттів, що нахлинули набатом, вона намагається втекти, звиваючись, але я сильніше здавлюю шию. Нікуди не дінеться! Я ловлю чистий кайф дивлячись на неї. Гола еротика в первісному вигляді.

Великим пальцем накриваю клітор. Кілька кругових рухів і дівчинка вибухає. Ледь встигаю закрити їй рот долонею. Гучний крик, що майже вирвався, приводить мене до тями.

Голова прояснюється, а от інша частина тіла вперто бажає продовження до повного завершення розпочатого. Ігноруючи шалене бажання, відриваюся від Жені й відходжу. Автоматом піднімаю з підлоги непорозуміння, що раніше ледь прикривало її груди, і кидаю поруч із нею на стіл.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍