Елісса Фенікс - Палаюча тінь, Елісса Фенікс

Ронан не відводив погляду від Алейри, все ще відчуваючи напругу після нападу темних істот. Він знав, що її сила була далеко не повністю розкрита. Але сьогодні вона зробила крок уперед, і це було важливо. Вони обидва зрозуміли: вона вже не була тією, ким була до цього моменту.

— Ти справжня, — прошепотів він, покладаючи руку на її плече. — І я не маю права залишити тебе одну.

Алейра подивилась на нього, її очі ще відбивали і відчай, і силу. Вона відчувала кожен удар магії, але її серце, хоч і боліло, залишалося непохитним.

— Ти не можеш залишити мене... Ти — єдине, що в мене є, — сказала вона, її голос ледь чутний, але в ньому була велика рішучість. — Я не можу стати тією, ким вони хочуть, я... я повинна сама вибрати, хто я.

Ронан нахилився до неї, його губи торкнулись її чола. Тіло Алейри здригнулося від цього контакту, але вона не відсахнулася. Вона відчувала, що в цей момент він став її захисником, її другом, і, можливо, чимось більшим.

— Ти вже вибрала, — відповів він тихо. — І ти не одна в цьому. Я з тобою, куди б нас це не вело.

Алейра заплющила очі, намагаючись заспокоїти себе. Вона знала, що має розкрити ще більше таємниць, і її шлях буде сповнений темряви. Але навіть в тій темряві вона відчула світло, що виходить від нього, від Ронана. Він був її опорою, її надією.

Але раптом, коли вони оберталися, щоб рухатися далі, землю знову потрясла сильна хвиля магії. Цього разу вона була інша — тягуча, зловісна, темна. І знову вона відчула те, чого не могла контролювати.

— Що це? — запитала Алейра, коли вона відчула, як її сила почала відповідати.

— Це не те, що ми бачили раніше, — відповів Ронан, його обличчя ставало все більш серйозним. — Це інший тип магії, більш давній. Вони можуть бути тією силою, що намагається знищити тебе, Алейро.

— Я... я не можу це зупинити, — її голос зривався від хвилювання.

Але Ронан стиснув її руку.

— Можеш. Ти вже це робила, і тепер ти маєш зрозуміти, що сила — це не лише магія, яку ми використовуємо. Це і те, як ми її контролюємо.

Раптом магія вибухнула, і з неї вирвався потік темної енергії. Усе навколо стало темнішим. Величезні чорні хмари накрили небо, і з них почали падати блискавки. Вони рухались до них, і тільки спільними зусиллями вони могли витримати цей шторм.

Алейра відчула, як її внутрішня сила закипає, переповнюючи її цілком. Вона почала вслухатися в себе, в свою душу, в свої глибокі страхи і бажання. Вона не могла дозволити себе зламати. Вона повинна була стати тим, чим вона була народжена стати.

— Ронан, я... я зможу це контролювати, — сказала вона, її руки вже почали світитися не просто магією, а самим світлом життя. Вона зрозуміла, що її сила — це не прокляття, а дар. Дар, який може змінити світ.

Ронан подивився на неї з гордістю і водночас з тривогою. Він знав, що це тільки початок. Але він також знав, що вона була готова йти до кінця. Вона була готова прийняти свою долю.

І коли темні хмари почали наближатися, Алейра підняла руки. Вогонь, який виблискував у її очах, вибухнув назовні, розриваючи простір перед ними. Темна магія розсіювалася, не витримуючи її сили. Це був її момент. Момент, коли вона остаточно стала тим, ким мала бути.

Усе навколо стало тихим. Лише вітер шурхотів між деревами. Тіні, що вже були на межі, відступили, зникли. Вона відчула, як її сила почала стабільно контролювати все навколо.

Алейра дивилась на Ронана, і в його очах вона побачила не просто захоплення. Він бачив її справжню сутність. І тепер вони були не просто союзниками. Вони були партнерами, і цей шлях, цей важкий шлях до її справжньої сили, він проходив разом з нею.

— Ти тепер не одна, — сказав він тихо, його слова були важливими і остаточними.

Алейра глибоко вдихнула, відчуваючи, як її сила ставала більш ясною, і більше не було страху. Тепер вона точно знала: вони не лише бились із зовнішніми темними силами. Вони бились із самим майбутнім цього світу. І вони виграють.

Темрява, що покривала ліс, почала відступати, поступаючись місцем світлу, яке випромінювала Алейра. Її руки все ще світліли, але тепер їхня сила була стримана, під контролем. Вона могла відчути, як її магія тепер гармонійно поєднується з її серцем і розумом. Вона стала одною цілою з цією силою, і це було її найбільшим досягненням.

Але Ронан не міг не помітити, що темна магія, яку вони тільки що перемогли, не була останньою перепоною. Вона була лише початком. Вона могла бути лише частиною великої змови, якою хтось намагався використовувати її силу. Але хто? І чому?

— Алейро, — сказав він, його голос знову став серйозним, навіть важким. — Ми не можемо залишати це без відповіді. Хтось знову намагається скористатися твоєю силою.

Алейра підняла погляд, зустрівшись з його очима. Вони були сповнені тривоги, але і рішучості.

— Я знаю, — відповіла вона тихо, і її голос був твердішим, ніж будь-коли. — Я відчуваю це. Це не просто магія. Це частина чогось більшого, щось, що має значення для майбутнього світу.

Ронан зробив кілька кроків назад, спостерігаючи за нею. Його погляд не відривався від неї, і він бачив, як вона змінюється на його очах.

— Що ж нам робити? — запитав він.

Алейра поглянула на ліс, що все ще був оточений невидимою силою. Все навколо виглядало спокійно, але всередині вона відчувала, як туманні нитки змови все більше заплітаються навколо її душі. Вона знала, що не може залишити це без відповіді.

— Нам потрібно дізнатися, хто стоїть за цією темною магією, — сказала вона твердо. — І чому вони хочуть мене. Ми маємо знайти відповідь, і я маю бути готовою до цього.

Ронан підійшов ближче, його руки здригнулися, але він не відводив погляду.

— Ми зробимо це разом, — сказав він, і в його голосі була сила і обіцянка. — Ти не одна в цій битві.

Алейра кивнула. Вона відчувала, що вони наближаються до чогось великого, і, можливо, дуже небезпечного. Але вона була готова. Вони разом можуть пройти цей шлях. Вони зможуть подолати всі перепони.