Таня Мальована - Устина - азовська відьма , Таня Мальована
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
—Добре приймаю твої умови, — я здалася, відкинулася на спинку крісла й поправила пасмо волосся, що лізло в очі.
Під пильним поглядом Богдана, Андрій сказав:
— На цьому партію вважаємо зіграною. Устино вітаю з перемогою, Лізо тобі ще пощастить, а я як завжди молодець.
Лисиця не витримала такого й жбурнула подушкою по братові.
—У кого ти такий противний? — вона задала це риторичне питання в повітря, бо Андрій вже весело посміхався тільки знизуючи плечима.
Богдан доволі серйозно на нас дивився, зловив момент тиші між нашими теревенями і досить жорстко сказав.
— Ми готуємося до війни.
В кімнаті повисла абсолютна тиша.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Устина - азовська відьма , Таня Мальована», після закриття браузера.