Олександр Мелентійович Волков - Вогняний бог Марранів

class="p1">Тім пильно дивився вперед, уникаючи небажаних зіткнень. Вони з вороною домовилися, що коли треба йти прямо, Кагги-Карр сидітиме спокійно; а якщо потрібно буде повернути, вона торкне хлопчика дзьобом за праве чи ліве вухо хлопчика. Сигналізувати різким воронячим голосом було неможливо, а пошепки Кагги-Карр не вміла.

У супроводі ворони Тім щасливо дістався Тронного залу. Оце так пощастило! Зал виявився порожнім. Хлопчик миттю заволодів магічною скринькою і рушив до виходу. Та в цей час почулася чиясь хода.

Тім завмер на місці. До залу ввійшов Урфін Джюс. Хлопчик упізнав його за пишним вбранням, кошлатими чорними бровами, злісним поглядом. Урфін Джюс був сам. І Тімові спало на думку одним махом покінчити з Урфіновим владарюванням у Чарівній країні.

«Вб'ю ворога!.. Відразу розв'яжу усі вузли… Зброї я не маю, але хіба ця важка скринька не зброя?..»

Невидимий розвідник, не роздумуючи, з усієї скли вдарив короля по голові чарівним телевізором. Сили в Тіма дістало, і Урфін гепнувся на паркет, але, надаючи, дико скрикнув. Череп його виявився набагато міцнішим, ніж гадав Тім, та й скриня лише ковзнула.

На крик прибігли Кабр Гвін Енкін Флед, охоронці.

— Зачинити всі двері й вікна! В палаці вороги! — репетував король.

Щоб відволікти увагу людей, Кагги-Карр зіскочила з Тімового плеча і, пронизливо каркаючи, запурхала по залі. Гвін і Марраии кинулися ловити її, зчинилася страшна метушня. А тим часом невидимий Тім мчав до виходу з палацу, плутаючись у незнайомих переходах та коридорах. Хвилин п'ять Кагги-Карр морочила ворогів, а потім випурхнула у відчинену кватирку. Скуйовджена, збуджена гава увірвалася в будиночок, де переховувалась Енні. Дівчинка перелякалась.

— Що з вами? Де Тім? Чи добули ви скриньку? — закидала Енні запитаннями ворону.

Почувши розповідь про Випадок у палаці, Енні сплеснула руками.

— Нещасний! Він загинув!

— Можливо, похмуро згодилася Кагги-Карр. — Я довго відволікала увагу людей, але Тім міг заблукати і попасти до рук ворогів…

Енні гірко заплакала, та цієї миті почувся голос:

— Не плач, я тут!

І Тім О'Келлі з'явився перед друзями з обручем на лобі та рожевою скринькою в руках. З'ясувалося, що він вистрибнув з вікна першого поверху якраз у той момент, коли це вікно збиралися зачинити.

Дівчинка страшенно зраділа, але почала дорікати Тімові за нерозважливість.

— Що ти накоїв! — вигукнула вона. — Тепер Урфін дізнався, що на острові прибічники Страшила, і почне діяти.

Тім червонів і блід, виказуючи своє каяття, а потім заперечив:

— Але ж зникнення скриньки все одно насторожило б Джюса.

— Ну, це ще коли було б… Помітивши, що скриньки немає, він міг подумати будь що, а тепер уже знає, у чім річ.

— Дізнаєшся, коли тебе так влуплять по голові, — підбила ворона підсумок дивовижній пригоді в палаці.

І раптом наші друзі мимоволі почали реготати, уявляючи собі переляк і здивування Урфіна коли він упав від удару з порожнечі. А Тім сказав:

— Я навіть не думав, що в цього негідника така міцна головешка.

Вони знову посміялись, а потім Енні стурбовано промовила:

— Одначе треба діяти, не гаючи часу. Я боюся, що Урфін переведе Страшила до іншої в'язниці, а ми не скористаємося скринькою, бо не знаємо магічних слів.

Правителька Смарагдового острова, дивлячись на срібний свисточок, що висів на шиї дівчінк и, запитала:

— Слухай-но, Енні, чи не від Раміни у тебе цей свисток?

— Так, — підтвердила Енні. — Це мені сестра подарувала.

— То чому ж ти зволікаєш?! — сердито вигукнула гава. — Негайно викликай королеву польових мишей! Раміна — могутня фея, і вона вам допоможе.

Збентежена від власної нездогадливості, Енні тричі подула у свисток. Залопотіли маленькі лапки… І Тім ледве встиг схопити за ошийник Артошка, що був рвонувся вперед. Віковічний інстинкт мисливця за мишами примусив песика кинутися на здобич.

— Пробачте, ваша величносте, — вибачилась Енні за невихованість пса. — Я викликала вас тому, що ми дуже потребуємо вашої допомоги.

Досвідчене око феї Раміни важко було обманути. І вона не сплутала Енні з її старшою сестрою.

— Здрастуй, люба! — привітала дівчинку королева. — Мені давно доповіли про ваше прибуття до нашої країни, але моя гідність не дозволила з'явитися незваною. Ви, звичайно, молодша сестра Еллі. Як вас звуть?

Енні назвала себе і своїх супутників, Тіма й Арто. І, не гаючи часу, вона коротко розповіла, якої послуги чекає від королеви польових мишей. Раміна замислилась, міркуючи.

— Страшило ув'язнений у підвалі старовинної вежі. Вам треба знати слова, які примушують працювати рожеву скриньку Стелли? Ви їх знатимете!

І королева зникла так раптово, що Артошко, вихопившись із Тімових рук, вхопив зубами порожнечу.

Раміна була могутньою феєю. Серед її здібностей була й здатність миттєво переноситися з місця на місце. За якусь частку секунди вона опинилася у підвалі, де сиділи Дроворуб і Страшило. Вони радо вітали неждану гостю і ще більше зраділи, коли дізналися, хто її до них послав.

— Енні Сміт, сестра нашої любої маленької Еллі, тут! Вона приїхала з-за гір на незвичайному скакуні, який живиться сонячним промінням. Ей-гей-гей-го, я аж нетямлюсь від радості!

Щасливий Страшило співав і пританцьовував, хоча неслухняні ноги погано йому корилися. А Дроворуб приклав руку до грудей і промовив:

— О, як багато я маю тут любові й ніжності! Я віддам усе це нашій новій подрузі, адже вона сестра милої Еллі!

У відповідь на прохання Раміни Страшило відразу переказав їй магічні слова Стелли.

— Ви їх не забудете, ваша величносте? О, моя пам'ять безгрішна! — засміялась королева і зникла.

І саме вчасно, бо за дверима почулося шарудіння: це Маррани з'явилися перевести в'язнів до іншої в'язниці за наказом Урфіна Джюса. Але ця пересторога виявилася даремною: справа зроблена.

Раміна повернулась до Енні й Тіма. Вся компанія, разом з ґавою й песиком, добре завчила чарівні слова: хтозна, що може трапитися з кожним із них.

У Раміни з Енні відбулася довга розмова. Королева цікавилася долею всіх своїх знайомих із-за гір. Найбільше вона, звичайно, розпитувала про Еллі.

— Я передбачала, що Еллі вже не повернеться до Чарівної країни, і, як бачиш, усе справдилося, — гордо промовила Раміна. — Ми, могутні феї, вміємо пророкувати майбутнє.

Однак на запитання чим скінчиться боротьба Енні та її друзів, Раміна вирішила за краще не відповідати.

Дізнавшись, що Еллі прекрасно вчиться в коледжі і незабаром стане вчителькою, королева схвалила обрану нею спеціальність.

— Еллі така лагідна, так любить дітей, що буде чудовим педагогом, — запевнила Раміна.

Королеві також було цікаво знати, що транилося у великому світі з одноногим моряком Чарлі Блеком та сміливим Фредом Каннінгом.

— Вони добрі люди і заслуговують на щастя, —