Інна Турянська - Бути другом, Інна Турянська

— Я берегтиму вашу квіточку як зіницю ока, — твердо заявив Степан.

— Ну…очі свої ти… бачу не дуже то й бережеш, постійно це волосся тобі на них лізе, – пирхнув той роблячи рух рукою, ніби відкидаючи від обличчя прядку, від цього приязна посмішка Степана знову вимушено перейшла у вискал, – Ну ми поїхали, моя квіточка. Даю владу твоєму захиснику, — всміхнувся Несторович до обох і двері нарешті зачинилися.

###

Так, здається Степана хочуть остаточно вивести зі себе:))), але ради Діни цей чоловік, мені здається, робить неможиве))))) а вам як здається?)