Гомер - Іліада. Одіссея

Лапіти - міфічне войовниче плем'я, що жило в Фессалії, на півночі Греції. - XXI. 295.

Левкадська скеля - при вході до підземного царства мертвих. - XXIV. 11.

Левкотея - див. Іно.

Леда - дружина Тіндарея, мати Клітемнестри і Єлени та синів Кастора і Полідевка. Захоплений красою Леди, Зевс з'явився їй в образі лебедя, коли вона купалась в річці Евроті; після цього Леда знесла два яйця, з одного вилупилась Єлена Троянська, з другого - брати Діоскури (чи один з них - Полідевк). З міфом про знесене Ледою яйце пов'язується вислів «з яєць Леди», тобто з самого початку. - XI. 298.

Лемнос - острів (з однойменним містом) в Егейському морі, де, за переказом, була Гефестова кузня, центр його культу. - VIII. 283, 301.

Леод - син Ойнопа, один з женихів Пенелопи. - XXI. 144; XXII. 310.

Леокріт - син Евенора, один з Пенелопиних женихів. - II. 242; XXII. 294.

Лесбос - острів у північно-східній частині Егейського моря. - III. 169; IV. 342; XVII. 133.

Лестригони - міфічне плем'я велетнів-людоїдів. - X. 81 та ін.; XXIII. 318.

Лето (Латона) - титаніда, Зевсова дружина, що породила від нього Аполлона й Артеміду. - VI. 106; XI. 318, 580.

Лівія - первісна назва всієї Африки, згодом - країна в Північній Африці на захід від Єгипту. - IV. 85; XIV. 295.

[558]

Лотофаги - казкове плем'я, що нібито жило в Лівії й живилося лотосом. Люди, які покуштують лотоса, забувають минуле; звідси країна лотоса, або земля лотофагів, - край, де забуваються печалі. - IX. 84, 91 та ін.; XXIII. 311 (див. також прим, до IX. 101).

Малея - мис на півдні Пелопоннесу. - III. 287; IV. 514; IX. 80; XIX. 186.

Мантій - син віщуна Мелампода. - XV. 242, 249.

Марафон - місто на узбережжі Аттіки, недалеко від Афін. - VII. 80.

Марон - син Еванта, жрець Аполлона в Ісмарі. - IX. 197.

Мастор - батько віщуна Галіферса. - II. 158; XXIV. 452.

Мегапент - син Менелая від рабині. - IV. 11; XV. 100, 121 та ін.

Мегара - дочка Креонта, Гераклова дружина. - XI. 269.

Медонт - окличник на острові Ітаці. - IV. 677, 711 та ін.; XVI. 252, 412; XVII 172; XXII. 357 та ін.; XXIV. 439 та ін.

Мелампод - віщун з Пілоса, родоначальник багатьох ворожбитів. - XV. 225, 231 (див. прим, до XI. 287 - 297).

Меланей - батько жениха Амфімедонта. - XXIV. 103.

Меланта - дочка Одіссеєвого слуги Долія. - XVIII. 321 та ін.; XIX. 65.

Мелантій, або Меланте'й - син Долія, пастух кіз, невірний слуга Одіссеїв. - XVII. 212, 369 та ін.; XX. 173, 255; XXI. 175, 265 та ін.; XXII. 135, 182, 474 та ін.

Мемнон - син розоперстої Еос, богині світанку, і ефіопського володаря Тітона; велетень надзвичайної сили, в кінці Троянської війни прийшов на допомогу троянцям; був убитий Ахіллом. - XI. 522.

Менелай - син Атрея, молодший брат Агамемнона, володар Спарти. Після викрадення його дружини Єлени Парісом зібрав ахейське військо в троянський похід. Після зруйнування Трої вернувся з Єленою в Спарту. В переносному розумінні - чоловік, обманутий дружиною. - І. 285; III. 141, 249, 311 та ін.; IV. 2, 116, 203, 307, 561 та ін.; VIII. 518; XI. 460; XIII. 414 та ін.; XIV. 470; XV. 4, 97, 167 та ін.; XVII, 76, 116 та ін.; XXIV. 116.

Мент - син Анхіала, вождь тафійців, Одіссеїв друг, що його вигляд прибирає Афіна на початку «Одіссеї». - І. 105, 180, 418.

[559]

Ментор - син Алкіма, товариш і друг Одіссея; вирушаючи в троянський похід, Одіссей доручив йому доглядати свій дім і виховувати Телемаха. В вигляді Ментора Афіна допомагає Телемахові шукати батька. Завдяки романові французького письменника Фе-нелона «Пригоди Телемаха», ім'я Ментора набуває особливої популярності в XVIII ст. як синонім авторитетного наставника; звідси й пізніший вислів - менторство, менторський (тобто повчальний) тон. - II. 225, 401 та ін.; III. 22, 240; IV. 654; XVII. 69; XXII. 206, 235 та ін.; XXIV. 446, 503 та ін.

Мера - супутниця Артеміди, убита нею після того, як породила (від Зевса) Локра, родоначальника ахейського племені локріян. - XI. 326.

Месавлій - невільник, куплений Евмеєм у тафіян. - XIV. 449, 455.

Мессена - головне місто Мессенії. - XXI. 15, 18.

Мікена - а) дочка аргоського героя Інаха. - II. 120; б) Мікени за гомерівських часів - головне місто Арголіди, де володарем був Агамемнон; один з центрів стародавньої культури. - III. 305; XXI. 108.

Мімант - малоазійське передгір'я проти острова Хіосу. - III. 172.

Мінос - син Зевса й Європи, мудрий і справедливий правитель острова Криту, після смерті став суддею мертвих. Міф про Міноса був основою трагедії Евріпіда «Критяни», що не збереглася. - XI. 322, 568; XVII. 523; XIX. 179.

Мірмідоняни - фессалійське плем'я, вождем якого був Ахілл. - III. 188; IV. 8; XI. 495.

Мойри - богині людської долі. (Див. прим, до VII. 197).

Музи - дочки Зевса й богині пам'яті Мнемосіни, що живуть на горі Парнасі, покровительки різних видів мистецтва; на початку «Одіссеї» це одна (І. 1; VIII. 63, 73, 480, 488), а в останній пісні (XXIV. 60, див. примітку) - всі дев'ять богинь музики й поетичної творчості, імен яких Гомер, проте, не називає.

Мулій - окличник з острова Дуліхію, товариш жениха Амфіно-ма. - XVIII. 424.

Навболід - син Навбола Евріал. - VIII. 115.

Навсікая - дочка феакійського вождя Алкіноя; в післягомерів-ських міфах - дружина Телемаха, героїня Софоклової трагедії, що не збереглася. - VI. 17, 101, 213 та ін.; VII. 12; VIII. 458, 464.

[560]

Навсітой - вождь феаків, син Посейдона, батько Алкіноя. - VI. 7; VII. 56 та ін.; VIII. 564.

Навтей - один з юнаків феакійських. - VIII. 112.

Неера - мати Лампетії й Фаетуси. - XII. 133.

Нейон - вкрита лісом гора на Ітаці. - І. 186; III. 81.

Нелей - пілоський володар, син Посейдона і Тіро, батько Не-стора, брат Пелія. - III. 4, 409; XI. 254, 282 та ін.; XV. 229 та ін.

Нелід (або Нелеіад) - син Нелея, тобто Нестор. - III. 465; IV. 639.

Неоптолем - син Ахілла, учасник Троянської війни, без якого вона, за провіщенням богів, не могла закінчитись. -