Ольга Обська - Мені не потрібен чоловік! Що значить, ви наполягаєте?!, Ольга Обська

Однак гостем виявився не Морріс, а зовсім незнайомий чоловік. Високий худорлявий брюнет, бездоганно убраний. В земному світі його назвали б не просто брюнетом, а чорнолискучим брюнетом. Він наче і був чисто поголений, але підборіддя і вилиці віддавали синявою. Очі – чорніші за вугілля. Однак в цілому він виглядав вельми інтелігентно. В душі зародилася надія — артефактор?

— З ким маю честь? — чомусь дуже сухо поцікавився Боніфас, навіть не впустивши гостя в хол.

— Блез Буасельє, — представився чоловік. — Хотів би бачити муазіль Вів'єн.

Ім'я Яні ні про що не казало. А ось прізвище, або вірніше, назва роду, було більш ніж знайоме. Майже-чоловік у Яни теж з роду Буасельє. Виходить, це його родич? Зовнішньої схожості, сказати по правді, було мало. Блез був так само далекий від вікінга, як кріт від слона.

— Блез Буасельє? — перепитав Боніфас і, діставши з кишені фрака якусь подобу блокнота, почав демонстративно вивчати записи. — Блез... Блез... ні, не знаходжу. Вибачте, монсіре, на сьогодні ви не записані.

— Я хотів би поговорити з муазіль Вів'єн, — з крижаним спокоєм повторив гість.

— Зараз подивлюся, чим можу допомогти. Так, друге число зайняте, — Боніфас гортав блокнот. — третє, четверте... Може, п'ятого у муазіль Вів'єн і знайдеться для вас кілька вільних хвилин. Приходьте післяпіслязавтра.

От Боніфас артист! Що на нього найшло?

— Муазіль Вів'єн, — гість перевів погляд своїх вугільних очей з дворецького на Яну. — У мене є для вас спокуслива пропозиція. Але боюся, післяпіслязавтра вона буде вже не актуальна.

 

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно