Віра Коваль - Коронована. В полоні почуттів. , Віра Коваль

- Напередодні вбивства Ткача ми зі Стасом були у спортклубі Клименка. Його туди запросив Іванів. Шторм сказав, що до нього дійшли чутки про твій клуб. А хрещений його і благословив на це. Сказав, що проблем не виникне, бо ти за кордоном і через цю дрібницю не покинеш справи, щоб прилетіти сюди і розбиратися. – Коротко розповіла Елла.

- А вбити його хто порадив? – Поставив наступне запитання Граф.

- Ніхто. В ту ніч ми зі Стасом були разом. По дорозі до його котеджу, він комусь зателефонував і велів найти Ткача. Я прокинулася на світанку від криків на подвір'ї. Вийшла, а там люди Шторма кулаками вимагають розписатися у документах. Той здався і підписав, що йому сказали. Вони хотіли його вбити, але я прагнула врятувати його. Я тоді розізлилася на Стаса і вхопила пістолет. Він зрозумів, що я не жартую і змусив своїх биків відтягнути Ткача до траси, щоб викликати «швидку». Але, як виявилося, мої старання були марні.

- Цей пістолет? – Алекс відчинив шафу, розкопав серед речей зброю і вказав на пістолет поглядом.

- Так. – З острахом у голосі відповіла дівчина. – Мені його віддав Стас.

- У серці була куля. Він помер не лише від побиття. – Констатував Загоровський. Він дістав із задньої кишені брюк прозорий пакет, обережно взяв зброю і поклав туди. – Є велика імовірність того, що тебе підставили, Еллі.

- Цього разу ти вляпалась конкретно, мала. – Біля сестри сів задуманий брат.

- Я так розумію, зараз ви маєте вимагати від мене розірвати все, що нас пов'язує зі Стасом, змінити ім'я, прізвище, громадянство, релігію і тікати з країни?

- Не все так категорично. Тут замішані надто серйозні люди, яких не так просто у чомусь звинуватити. У мене є краща ідея. Чув, що найбільший вплив на Стаса маєш ти. Він бігає за тобою на задніх лапках. Ти його перша слабкість. Інша – це я. Шторм ще не є тим, кого поважають і кого бояться. А я, на відміну від нього, маю вплив. Він побоюється, що я розпочну війну. Якщо ти мені не допоможеш, так і буде.

- Я? Тобі? Допомогти? – Вразилася та.

- Стань моїми вухами і очима. Будеш доповідати мені про кожен його крок. А ще спробуєш його вмовити віддати мені мій салон.

- А якщо я відмовлюсь? – Пхикнула невдоволено та.

- Ось це – опиниться там, де має бути, і ти разом зі Стасом одружишся не на островах, а у в'язниці. І на столі у вас будуть не екзотичні фрукти, а сухарі. Як тобі така перспектива?

- Я тобі не шпіонка, Граф! Хоч яким би ти не був непереможним, я не зраджу Стасові. Він надто багато мені дав. Можеш уже викликати поліцію, чи кому ти там збирався нас здати. – Елла різко піднялася з місця і випалила все, що думала прямо в очі Загоровському.

- Що ж. Це твій вибір. – Спокійно відповів той і покинув кімнату.

- Граф був твоїм єдиним шансом на порятунок твого зіпсованого життя. Тобі уже ніхто не допоможе. – Прошипів Алекс і також покинув кімнату.

Довший час Еллі сиділа в мертвій тиші. Вона не могла повірити, що все це відбувається з нею. Островська безвідривно дивилася у вікно. Рішення потрібно було приймати негайно. Але все, що їй хотілося зробити це напитися і заснути. Надія на те, що ситуація вирішитися сама собою – вмирала з кожною хвилиною.