Аркадій Поважний - (кіносценарій) Колечко та фенька, Аркадій Поважний

СВІТЛАНА

Ви ж іще на виписку сьогодні. Вам ще потрібна довідка, її комп'ютерщиця Майя видає. То я вам допоможу і у цьому.

АРСЕН

Майя? Комп'ютерниця?

СВІТЛАНА

Ви почекайте в палаті, я зберу всі документи і за вашими речами до сховища сходжу. Потім принесу вам.

ІНТ. В ЛІФТІ.

Майя зайшла до ліфта. За нею ускочив Віталій. Натиснув на верхній поверх. Майя натиснула на свій поверх. Ліфт зрушив. Трохи піднявся. Віталій нишком натиснув на кнопку "стоп".

ВІТАЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

(нарочито стурбовано)

Ой. Невже застрягли?

МАЙЯ

(спокійно)

Викликайте диспетчера. Мені треба роботу завершити.

Віталій спершись руками на стінку ліфта, узяв Майю в кільце. Заговорив тихо і пристрасно намагаючись притулитися до Майї, а вона відразу виставила блок, почала пробувати відштовхнути його.

ВІТАЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

Та встигнеться твоя робота. Ми нарешті разом, а може це доля.

Майї вдалося відштовхнути його до протилежної стіни. Вона повернулася до кнопок.

МАЙЯ

Здається, ви навмисне зупинили ліфт.

Він обхопив її із спини.

ВІТАЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

Як ти дістала мене, недоторка довбана. Про нас вже казна, що пліткують. Годі, я з тобою намагався бути ввічливим, а ти гнеш своє.

Він тримав її міцно в обіймах і говорив все на вухо.

Майя відштовхується ногами і разом із Віталієм припадає до стінки навпроти. Відштовхується обома ногами спочатку підгинаючи їх в колінах, потім обрушується обома підборами йому по стопах. Він закричав від болю. Майя звільняється від обіймів, розвертається і вдаряє коліном в пах. Від цього удару у Віталія сперло дихання, він упав на підлогу і просто гарчав.

МАЙЯ

Юля таки була права. Знадобилися зайняття.

Майя відтиснула кнопку "стоп" і спустилася на ліфті на перший поверх.

ВІТАЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

(цідить долаючи біль)

Я на тебе до суду подам сучко.

МАЙЯ

Авжеж.

Ліфт відкрився. За дверима очікувала ліфта Світлана.

СВІТЛАНА

О, як у вас цікаво тут. А що таке, Віталію Валентиновичу, вам погано? Може лікаря?

Майя вийшла.

Несподівано з'явилася на майданчику мати Віталія.

МАТИ ВІТАЛІЯ

Віталічку, що з тобою?

Кинулася в ліфт до сина.

ІНТ. МАЙДАНЧИК БІЛЯ ЛІФТА. ДЕНЬ.

Майя помітила в руках у Світлани файл, а в ньому феньку.

МАЙЯ

Звідки це?

СВІТЛАНА

Пацієнта. Того самого, я тобі ж розповідала про нього. Це той самий дивак. Це я йому документи зібрала для виписки. А цю річ маю йому доставити особисто в руки, він попереджав кілька разів про це.

МАЙЯ

Де він зараз?

СВІТЛАНА

(розгублено і дещо здивовано)

У двісті другій.

Майя вихопила у неї файл із фенькою. 

Майя помчала сходами. Світлана за нею.

ІНТ. ПАЛАТА ШПИТАЛЮ. ДЕНЬ.

Арсен вже стоїть зібраний у військовому однострої. На стільці наплічник у якому зверху прикріплений старезний фармакологічний довідник.

До палати забігає стривожена Майя.

Мить вони дивляться один на одного.

АРСЕН

(говорить як завжди без емоцій)

Мені чомусь думалося, що саме ти мене знайдеш першою.

МАЙЯ

А я й не сумнівалася.

Арсен забрав файл з фенькою. Подав її Майї.

АРСЕН

А чи не зав'яжеш її знову?

Майя взялася зав'язувати феньку, потім показала на пальці колечко. Вони обійнялися.

Зайшли Айстра зі Світланою. По Світлані видно, що вона трохи розчарована.

Раптом чийсь приймач заграв пісню "Дощ змиває всі сліди".

ІНТ. КОРИДОР ШПИТАЛЮ. ДЕНЬ.

Арсен з Майєю йдуть по коридору у бік ліфта. За ними Айстра і Світлана.

Раптом на них виходять мати Віталія Валентиновича і сам Віталій, який мав страждальний вигляд, шкутильгав на дві ноги і ходив зігнувшись.

Мати Віталія Валентиновича накинулася на Майю:

МАТИ ВІТАЛІЯ

Ах, ти ж хвойда недороблена. Та я тебе у тюрмі згною.

МАТИ ВІТАЛІЯ (ПРОДОВЖЕННЯ)

Зараз же заяву на тебе.

(повернувшись кудись закричала)

Поліція! Поліція!

АРСЕН

Жінко, втихомиртеся. Не були б ви жінкою отримали б від мене по носу.

МАТИ ВІТАЛІЯ

А ти ще хто, виродку? Хочеш із нею на нари сісти?

На передній план виходить Айстра. Звертається до матері Віталія:

АЙСТРА

Він не може, а я залюбки.

Айстра зробила різкий рух, почувся глухий удар, що супроводжувався хрустом. Мати Віталія опинилася на підлозі, на її обличчі непорозуміння і страх. Із носа миттєво потекла юшка.

ЕКСТ. ЦЕНТРАЛЬНА ВУЛИЦЯ МІСТА. ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ. ДЕНЬ.

Арсен із Майєю стоять неподалік пам'ятника перед яким розташована рукотворна із снарядних гільз арка, прикрашена квітами. Дружками були Геник і Юля. Гості складалися зі сторони Майї, це родичі і дівчата із офісу, з боку Арсена - хлопці із роти, тут же психологиня Марта, Айстра, Гудіні.

Церемонію вів Дон.

ДОН

Що ж, любі мої. Я призначений Українською Православною церквою капеланом на цьому дійстві. Наданими повноваженнями оголошую вас чоловіком і дружиною.

До них почали підходить вітати. Підійшла Марта, Арсен їй у відповідь куточками рота посміхнувся.

МАРТА

Знайшлися таки ліки від твоєї невідомої хвороби. Тебе вилікувала любов.

(коли Марта цілувала Майю, шепнула їй)

Бережи його, він хоч і безтямно мужній, але слабкий.

Там часом чутно Ксенію, яка у прямому ефірі вела репортаж.

КСЕНІЯ

Зараз тут віє солодощами. Просто повітря солодке від любові. Вони нарешті зустрілися - Арсен і Майя. Молоді люди, які познайомилися коли він відправлявся на війну. Побачили один одного і вмить закохалися. У той день перед довгою розлукою дали один одному обітницю після війни знайти один одного і ніколи не розлучатися. Ось маємо результат - народження нової сім'ї. То ж побажаймо їм щастя.