Шенна Кахрет - Зраджений коханням, Шенна Кахрет

Я трохи хмикнула, не чекаючи такого результату подій.

—А звідки зброя?

—Нелегально мала з собою. Батько, відправляючи свою дочку в інше місто, подарував їй його на день народження, щоб Жанет могла захищатися від чоловіків на вулиці, які зрозуміло що мали на думці.

Я кивнула, усвідомлюючи відповідь на своє запитання.

—Що було далі?

—Дізнавшись про це, компанія заборонила відвідувати клуби і бари, винісши вердикт, що алкоголь - зло і від нього одні проблеми.

—А чи не легше тоді заборонити алкоголь, а не громадські заклади?

—Не докопуйся, а? Правила не я придумав, а вони такими були. - Лестерн вилаявся. —Якщо щось не подобається, скатертиною доріжка.

—Та що ти завівся.

 Лестерн подивився мені прямо в очі. Він завжди дивився співрозмовнику в очі, але цей погляд був особливим. За ці два роки Акоста навчився одним поглядом принижувати, ставити на місце і затикати.

—Добре. - Я підняла примирливо руки. —Добре, я все зрозуміла. - Зітхнула і перевела подих. —Так куди ми зараз? У гуртожиток?

—На вечірку.

—Що? - я не зрозуміло глянула на Лестерна, ступаючи на плиту. —Але ти казав, що заборонено ходити до клубів і барів.

—Так, але Росс вирішив пом'якшити це правило і зробити так, щоб ми хоча б раз на рік могли повеселитися. Сьогодні у Роя народилася троюрідна сестра.

Я закотила очі, але схвально кивнула, розуміючи, наскільки це важлива подія для хлопця, а потім і для компанії.

Якщо Росс змінює правила, то чому б тоді їх, власне, повністю не прибрати? Тієї гармонії, що любить Елсі, не буде?

Вийшовши з будівлі, я сіла в машину, кладучи усі покупки на заднє сидіння.

—Може мені тоді переодягнутися відразу? - звернулася я до хлопця.

—Можеш.

Перебравшись на заднє сидіння, я почала одягати на себе чорну сукню, поки Лестерн завів машину і вже їхав новим маршрутом.

Якщо там буде Росс, то це добрий шанс з ним поговорити.

—Слухай, - я поправила декольте, щоб повністю підкреслити свою гідність. —Про що можна поговорити з Харісоном?

—Коли він п'яний – краще триматися подалі, - на цілком серйозно сказав хлопець. —Якщо ти почнеш робити якусь дурницю, як усі дівчата, вирішиш облити напій, то не здивуюся, якщо він відреагує дуже різко.

Я зупинилася поправляти сукню, повністю заглиблюючись у розповідь хлопця.

—Алкоголь деколи посилює його агресію, змушуючи робити ті речі, які він може стримувати у звичайному стані.

Ризикувати мені було не вперше, але спробувати варто, навіть якщо я вийду з забоями.

Приступивши до зачіски, я вирішила зробити маленький пучок. Як то кажуть: «Краса – у простоті»

—Так, там будуть усі з компанії?

—Повинні.

—Чудово, - втомлено простягла я, заново почавши робити зачіску, так як у першій вийшли півні.

Я закусила губу, думаючи на запитання, яке було адресоване Акості: «Чи залишить він мене без нагляду». Звичайно я хотіла бути тет-а-тет із Россом, але якщо мене вдарять, то хтось повинен заступитися. Але, з іншого боку, я не хотіла, щоб хлопець вважав мене боягузкою перед майбутніми труднощами. Я інша, як і він.

На мить глянувши на Лестерна, я ще раз задумалася, прораховуючи всі можливі варіанти в умі. Несподівано я побачила погляд хлопця в маленькому дзеркалі. Зустрівся з моїм, змусивши серце впасти, а шлунок стиснутися в тугий вузол. Я опустила погляд і продовжила переробляти зачіску.

Мертва тиша і взаємні погляди були дивним поєднанням на даний момент, змушуючи вигадувати різні речі, які могли відвідати, що мою свідомість, що хлопця. Можливо, навіть примушуючи згадати минуле, коли ми тільки познайомилися. Темно-сині очі тоді не були кольору кобальту, небесні відтінки заповнювали райдужки, представляючи хлопця у ролі пай-хлопчика, який зможе виконати всі забаганки дами свого серця; а зараз переді мною сидів жорстокий принц, прагнення якого було догодити тільки собі.