Віолетта Котова - Серденько Змія, Віолетта Котова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- А мама?
- А мама… - вдарив кулаком по столу так, що й ручки з олівцями попадали на підлогу. – Хвойда… - Нічого не кажи, я передзвоню ввечері й сам їй все поясню.
- Вибач, Олег!
- Ти тут ні до чого, не потрібно вибачатися.
- Ми ж знали, треба було тобі раніше розказати. Жіноча солідарність. – зітхала вона.
- Люба теж знала?
- Звісно.
- Зрозуміло. – значить і Кір знав, думав я. Тільки ж треба було мені правду розповісти, а не Юлі казки на вуха вішати, їй він навряд про Іриного коханця говорив. – Дякую тобі. Подивись, будь ласка за донею. Я приїду її заберу.
- Не хвилюйся про неї, в нас все буде добре.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серденько Змія, Віолетта Котова», після закриття браузера.
