Лариса Бондарчук - Секретарка для дракона-мільярдера, Лариса Бондарчук

І в Анжеліки навіть промайнула думка, малесенька, вкрадлива й підступна думочка, - відкритися владному босу, показатися у всій своїй красі, продемонструвати справжню українку в її величі та вроді! Щоб він поглянув і закохався! І прогнав геть ту наречену!

Проте дівчина сама швидко прогнала цю думочку геть.

Так, хотілося, щоб бос звернув на неї увагу, але хто його знає, що там за наречена! Може, вони кохають одне одного?! А вона стане третьою зайвою і взагалі перешкодить босові підніматися до вершин свого щастя.

Отже, зупинилася вона біля ледь прочинених дверей на мить і у малюпусіньку шпаринку підслуховує. А там гарно чути все було, бо розмовляли дракон та наречена на підвищених тонах.

- Фентекліто, - каже дракон, - ми серед людей. Називай мене Степаном, як звично. Пам'ятай наші правила! І чому ти тут з'явилася? Між нами все скінчено! Після того, як я застав тебе в ліжку мого брата, не бажаю розмовляти з тобою! Ще тоді тобі це повідомив! І взагалі, я зараз на роботі! Не варто з'ясовувати стосунки, коли навколо знаходяться мої підлеглі!

- Ах, Серп.., Степане, - каже дракониця. - ти тоді все не так зрозумів! Я хотіла пояснити, проте ти зник, випарувався, не дав мені розказати, що це було зовсім не те, про що ти подумав! Просто масаж! У мене заболіла спина, і твій брат робив мені масаж. Не могла ж я терпіти гострий біль!

- Але чому він був весь оголений? І ти також! Масаж… Не схоже, - заскрипів зубами дракон.

-  Це новий різновид масажу, тактильно-чуттєвий! - муркоче дракону жінка, - напевно, ти й не чув про такий. Я можу зараз і тобі такий зробити! Дивись, у тебе зовсім шия здерев’яніла! Я вмію гарно робити масажі!

За дверима почулося вовтузіння, і Анжеліку кинуло в жар. Адже Фентекліта, напевно, зараз її боса обіймає, масажує йому шию і взагалі липне до нього, цілує, напевно! Дівчину ще більше ревнощі почали пиляти! Розрізають просто-таки її серденько на дві частини!

Але хто вона пану Степану? Ніхто! Секретарка просто! Та ще й з умовою, щоб не посягав на її особистий простір! Аж сльози виступили на очах Анжеліки, а руки мимоволі стиснулися в кулачки… Проте наступні слова, які почула дівчина із-за дверей, трохи її підбадьорили.

- Годі! Я не вірю тобі, Фентеклісто! За дурника мене маєш? Який масаж? Яка шия! Ще раз повторюю: не приходь сюди ніколи і зникни з мого життя! Між нами все скінчено!

- Ах, ти розбиваєш мені серце, - почувся плаксивий і крапельку роздратований голос жінки. - Мені і нашій майбутній дитині!..