Аркадій Поважний - (кіносценарій) Колечко та фенька, Аркадій Поважний

Арсен взявся повідомлювати по рації:

АРСЕН

Зима, я Чайка. Гніздо зачищене. Підтверджую снайпера і спотера.

КОРЕГУВАЛЬНИК ІЗ АЕРОРОЗВІДКИ

Чайка, північний захід від вашої точки. Оператор пташок. Дім навпроти, зелений балкон.

АРСЕН

Плюс.

Арсен скинув тіло російського снайпера з лежака, сам лежак підтягнув ближче до вікна, розвернув упоперек, вікно повністю затулене дошками із невеличкою відкритою смугою для обстрілу. Узявся перекладати мішечки з піском на яких покладе гвинтівку.

ГЕНИК

(вказуючи на гвинтівку)

І що воно за крокодил такий? Ніколи подібного винтаря не бачив.

АРСЕН

Я теж бачу вперше.

(дивиться зовні через оптичний приціл)

Скажу лише, що оптика тут якісна. Цигане, проконтроль червоний будинок, знайди зелений балкон.

Циган знімає з вбитого ним росіянина бінокль, дивиться у нього.

Бачить у будинку навпроти в глибині кімнати якийсь рух. Бачить замасковану антену.

ЦИГАН

Шелбі, наші клієнти, якраз навпроти.

Арсен заряджає гвинтівку набоєм, який дістав із цинкового коробка. Кладе гвинтівку на мішечки. Дивиться в оптичний приціл. Вікна квартири завішені ганчіркою. На балконі з'являється росіянин у відеоокулярах для керування БПЛА із пультом управління.

Арсен цілиться йому в район грудей. Робить постріл. Не дивлячись на результат, перезаряджає гвинтівку, знову цілиться.

Тим часом російська рація почала викликати Скіфа.

"Скіф, Скіф, што за хуєта? Ето ти Іванича зваліл?".

Арсен через приціл дивиться сподіваючись ще кого спіймати в приціл.

КОРЕГУВАЛЬНИК ІЗ АЕРОРОЗВІДКИ

Чайка, знімайтеся бігом. Вас змалювали.

Арсен відстібує від гвинтівки оптичний приціл. Вони з Геником були вже біля дверей.

ЦИГАН

(показує на гвинтівку)

Я заберу.

До кімнати влетів дрон, Арсен почув перший вибух в залі, потім другий вже в кухні. Цей вибухнув зовсім поруч.

ІНТ. ШПИТАЛЬНА ПАЛАТА.

У просторій палаті п'ятеро поранених. Це відділення для важких. у двох відсутні кінцівки ніг, у одного немає стопи, у четвертого відсутні пальці на правиці і понівечене обличчя, у п'ятого немає по плече лівої руки.

В палату зайшло четверо медиків: головний лікар Анастасія Петрівна жінка років 30-ти, лікар-терапевт Віталій Валентинович 25-ти років, дуже ухожений і двоє медсестер, одна з яких Майя.

Підходять до кожного ліжка, Анастасія Петрівна розпитує хворого про стан здоров'я, дає вказівки медсестрам.

Так ходять від палати до палати. Видно, що Майя у напівпритомному стані, вона почувається зле від стресу. Це помічає Анастасія Петрівна. 

ІНТ. КАБІНЕТ АНАСТАСІЇ ПЕТРІВНИ.

У кабінеті усе по-військовому мінімально. Ніяких картинок на стінах, ніяких квітів у горщиках. Лише стіл, два стільця, у відкритій шафці архів.

Майя сидить навпроти.

АНАСТАСІЯ ПЕТРІВНА

Майя, тобі вже достатньо років, щоб визначитися у житті, але твій вибір наявно не продуманий. Сама ж бачиш, що медицина не твоє. Зазвичай жінки не непритомніють при вигляді крові. У нас це на генетичному рівні, розумієш. Та у твоєму випадку це просто аномалія, інакше не назвеш. Ти ж ніби журналісткою працювала? То поясни ситуацію. Чому саме такий вибір?

МАЙЯ

Думала звикну. Хотілося долучитися до корисної справи. Я ж мишей зовсім не боюся, але кров чомусь лякає.

АНАСТАСІЯ ПЕТРІВНА

Мишей вона не боїться. Це ще раз підкреслює аномалію. А хіба у волонтерському центрі то не корисна справа? Та увесь фронт тримається на волонтерах. Скажи чесно, за мужчиною пішла.

Майя журливо кивнула. Анастасія Петрівно порозуміло посміхнулася, показуючи, що з першого дня про все здогадувалася.

АНАСТАСІЯ ПЕТРІВНА

Сподіваюся він того вартий.

(щось записала у журналі)

Ти ж професійний користувач комп'ютером?

МАЙЯ

Ну так-сяк, як професійний. Екселем володію, а так як і всі.

АНАСТАСІЯ ПЕТРІВНА

Займатимешся оцифруванням документів. Сподіваюся, розумієш важливість цієї справи?

МАЙЯ

Звісно.

ІНТ. РЕЄСТРАТУРА ШПИТАЛЮ. ДЕНЬ.

Майя сидить у загальному приміщенні біля вікна. Вона працює на стаціонарному комп'ютері, перед нею справи, що в роботі. Вона у білому халаті, не відрізняється від чотирьох медсестер, що працюють тут же. Серед них медсестра Світлана з якою Майя здружилася.

Інколи до Майї підходять хлопці, які йдуть на виписку, щоб отримати потрібну довідку. Майя роздруковує. І кожного питає чи знайомий той із Арсеном Герейрой. Хлопці заперечливо кивали.

СВІТЛАНА

Ти дарма питаєш його справжнє ім'я, хто із ним служить може його не знати. Вони живуть з позивними.

До неї в черговий раз підходить боєць за довідкою. у нього поголена голова, на тім'ячку накладена наліпка.

МАЙЯ

А чи не знайомий вам Шелбі?

Боєць посміхнувся.

ГУДІНІ

Ви не про доктора Шелбі?

МАЙЯ

(розгублено)

Не знаю щодо доктора, але Шелбі.

ГУДІНІ

Якщо ми про одного і того ж говоримо, то Шелбі я б і сам хотів зустрітися. Адже це мій хрещений.

МАЙЯ

Як це?

ГУДІНІ

А так це. Він мене з поля бою на руках виніс, не зважачи, що херячили із міномета, та підарські пташки ВОГ скидали. Так, що я йому життям зобов'язаний, ось що значить хрещений. А він тобі хто, сестричко?

МАЙЯ

Наречений.

ГУДІНІ

(цілує руку)

Сестро, дякую через тебе. Насправді про нього багато хто знає, але більшість, як і я, в обличчя Шелбі не знають. Коли він мене ніс, я був без пам'яті. Зустрінеш його, передай подяку від Гудіні.

Гудіні написав на листочку свої дані. Гудіні на прощання ще раз поцілував їй руку.

Як тільки він пішов, до столу підійшов Віталій Валентинович, щось ховаючи за спиною, чим смішив інших медсестер.

ВІТАЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ