Оля - Знову нема світла?, Оля
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Поки я йшла мене осінило. Я подумала, а якщо створити портал думаючи про дім, тепер залишилося дочекатися, щоб розповісти іншим, точно, Келін завжди тут
-Келін
-слухаю, що тобі потрібно?
Келін присіла на стіл та почала бовтати ногами
-а як тобі така ідея, а якщо я подумаю про свій дім та створю портал?
-хм, можна спробувати, цікава ідея
Дівчина аж встала з столу та почала ходити по кімнаті
-коли хочеш спробувати?
-я хочу поговорити зі всіма, а тільки потім спробувати цей спосіб
-правильно думаєш, всі будуть тут через годину
-як добре мати таку подругу як ти
-це точно, а зараз, можливо, відволічемося?
-як?
-розкажи про свій світ
Я розказувала про свій світ, ніби безкінечно, як тут дівчина різко встала та почала говорити
-так, схоже потрібно всіх скликати, скоро всі будуть тут
Дівчина щезла, а через декілька хвилин я побачила Аманду, ще через декілька хвилин до кімнати ввійшли хлопці
-у Клари ще одна пара. У нас є година
-дякую, Келін, так от. Я подумала, а що якщо я створю портал думаючи про свій дім, чи зможе він перенести мене додому?
-непогана ідея, варто спробувати, хоча вона занадто легка, невже вона не додумалася до цього?
Сказала Аманда та в дечому вона була права
-але ми не знаємо про наслідки того, що зробимо
-і не дізнаємося, якщо не спробуємо
Заперечила я Едгарду
-добре, якщо ти вважаєш це правильним то я тебе підтримую
-і ми всі
Сказали інші та я встала
-у нас мало часу, тоді давайте почнемо
Я встала та почала думати про свою кімнату вдома, потім я махнула рукою та переді мною з'явився портал
-я не можу в це повірити. У мене вийшло, невже я попаду додому?
-подивимося
-незнаю чи ти попадеш додому, але всеодно давай попрощаємося, хто знає, можливо, ми більше не зустрінемося
Сказала Аманда та я підтримала її
Я підійшла до Аманди та відала їй телефон
- як ним користуватися я записала тобі детально в блокноті. Він в моєму столі
Я обійняла дівчину та підійшла до Келін
-дякую тобі за допомогу, ти чудова подруга
Я обійняла її та підійшла до Вільяма. З ним ми довго не прощалися, обійнялися та на цьому все. Після цього я підійшла до Едгарда обійняла його та він тихо почав говорити
-я буду сумувати за проблемами, які ти створюєш
-а я за тим, що ти їх вирішуєш
Після цього я пішла до порталу. Я хотіла вступити в нього та в мене не вийшло
-та щоб тебе. Я ж наділявся, невже мені прийдеться розшифровувати ці загадки Омелії
-як я й думала, Омелія, мабуть, теж додумалася до цього, але так не працює
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знову нема світла?, Оля», після закриття браузера.