Олександр Михайлович Кривуля - Філософія: Навчальний посібник.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Плотин. Эннеады. – К.: УЦИММ+ПРЕСС, 1995. – С. 364.
(обратно) 83Там само. С. 357.
(обратно) 84Там само. С. 165.
(обратно) 85“От неопределенной двоицы и Единого произошли все эйдосы и числа”. Там само. С. 166.
(обратно) 86Від грець. νοούμενον - те, що осягається тільки розумом, предмет інтелектуального споглядання, у філософії Платона і Плотіна це - ейдоси, окремі сутності речей.
(обратно) 87Там само. С. 133.
(обратно) 88Там само. С. 51.
(обратно) 89Там само. С. 39.
(обратно) 90Там само. С. 163.
(обратно) 91Марин. Прокл, или О счастье // Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М.: Мысль, 1979. – С. 477-493.; див. також у кн..: Прокл. Первоосновы теологии. Гимны. – М.: Издательская группа «Прогресс», VIA, 1993. – С. 163-185.
(обратно) 92Гегель. Лекции по истории философии. Книга третья. – М.–Л.: Соцэкгиз, 1935. – С. 61.
(обратно) 93Лосев А.Ф. Краткие сведения о Прокле // Прокл. Первоосновы теологии. Гимны. – М., 1993. – С. 195.
(обратно) 94Прокл. Платоновская теология. – СПб.: Изд-во Русского Христианского гуман. ин-та ИТД «Летний Сад», 2001. – С. 103.
(обратно) 95Там само. С. 178+183. Див також: Гегель. Лекции по истории философии. Книга третья. – С. 66-67.
(обратно) 96Коплстон Ф. Ч. История средневековой философии. – М.: Энигма, 1997. – С. 16.
(обратно) 97Екзегетика, екзегеза (з грецької εξηγητικά, від εξήγησις, «тлумачення, пояснення»)
(обратно) 98Так називалось місто та географічна область у Ізраїлі ще з стародавніх часів.
(обратно) 99Иустин Мученик. Разговор с Трифоном Иудеем. Гл. 8. – http://bibliapologet.by.ru/z_books/justus/Ju_t0.htm
(обратно) 100Тертуллиан. Избранные сочинения. – М.: Издательская группа «Прогресс», «Культура», 1994. – С. 166, 93.
(обратно) 101Від лат. patres - батьки (маються на увазі батьки церкви).
(обратно) 102Теодицея (лат. theodicea — виправдання Бога, від грець. θεός, «бог» + грець. δίκη, «справедливість») - релігійно-філософська доктрина, яка виправдовує благість Бога, не дивлячись на наявність у світі зла.
(обратно) 103Творения Блаженного Августина Епископа Иппонийского. Часть 4. Издание второе. – О граде божием. Книги 8-13. – Киев: Издание Киевской Духовной Академии, 1905. – С. 242.
(обратно) 104Там само: Часть 6. О граде божием. Книги 18+22. – Киев, 1910. – С. 108.
(обратно) 105Каппадокія - територія у центрі Анатолійського нагір’я (Туреччина). У часи становлення й поширення християнства звідси вийшло багато видатних діячів церкви.
(обратно) 106Цит. за Поснов М. Э. История Христианской Церкви (до разделения Церквей – 1054). – К.: Путь к истине, 1991. – С. 362.
(обратно) 107Святитель Григорий Богослов. Слово 45. На Святую Пасху // Григорий Богослов. Собрание творений: в 2т. Т.1. — Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. С. 803—827. – http://mystudies.narod.ru/library/g/greg_naz/slova/45.htm
(обратно) 108Там само: Святитель Григорий Богослов. Слово 29. О богословии третье, о Боге Сыне первое. – С. 503-521. – http://mystudies.narod.ru/library/g/greg_naz/slova/29.htm
(обратно) 109Cв. Григорий Нисский. Об устроении человека. – http://www.vehi.net/nissky/nissky.html
(обратно) 110Иоанн Скот Эриугена. О разделении природы. Книга 4 // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Філософія: Навчальний посібник.», після закриття браузера.