Народна творчість - Народні пісні, Народна творчість

class="s11 s12">Не ходи по саду, не топчи травиці,

Як не люблять тебе дівки, то йди до вдовиці. (2)

 

Приспів:

Ой рув, рува-я, ой рув, рува-я,

Рува, рува, рува-я, люба милая моя. (2)

Ой світи, місяченьку

 

 

Ой світи, місяченьку,

Хоч годиноньку в нічку,

Та най я перейду, най я переїду

До милої на всю нічку.

 

Ой прийшов я до сіней,

Всі вечеряти сіли,

Лиш моя миленька, голубка сивенька,

До вечері не сідає.

 

Ой прийшов я до хати:

Всі полягали спати,

Лиш моя миленька, голубка сивенька,

Спатоньки не лягає.

 

Під віконцем сиділа,

А в віконце гляділа,

Дрібні листи пише, дитятко колише,

З буйним вітром розмовляє.

 

Ой повій, вітре буйний,

А в горішню кватиру,

Чи прийде мій милий, чи прийде мій любий

Додомоньку на вечерю?

 

По садочку ходила,

Цвіт-калину ломила,

Цвіт-калину рвала, до серденька клала,

Щоб за милим не тужила.

 

Ой горіше, горіше,

Ти горіхове зерно,

Люблю я дівчину, але ї не возьму,

Бо ся більше не верну.

Ой спи, дитя, без сповиття

 

 

Ой спи, дитя, без сповиття,

Поки мати з поля прийде

Та принесе три квіточки.

Одна буде дрімливая,

Друга буде сонливая,

Третя буде щасливая.

 

Ой, щоб спало, щастя мало,

Та щоб росло, не боліло,

На серденько не скорбіло.

Ой рісточки у кісточки,

Здоров’ячко на серденько,

Добрий розум в головоньку,

Сонки-дрімки у віченьки,

А в роточок говорушки,

А в ніженьки ходусіньки,

А в рученьки ладусіньки.

Ой спи, дитя, в колисоньці

 

 

Ой спи, дитя, в колисоньці,

Як горошок в билиноньці.

Буде вітрець повівати

Та й горошком колихати.

 

Як горошок загуркоче,

А Галюня спатки хоче.

А горошок як загримить,

Галюнечку нашу приспить.

Ой співаночки мої

 

 

Ой співаночки мої, (2)

Гей, де ж я вас подію?

Ой у лісі на траві,

Ой у лісі на траві,

Гей, там я вас посію.

 

Ой підуть легіники, (2)

Гей, та траву косити

Та співаночки мої,

Та коханочки мої

Всі в траві находити.

 

Ой будуть дівчаточка, (2)

Гей, по гриби ходити

Та співаночки мої,

Та коханочки мої

Всі в траві находити.

Ой та й у полі три доріженьки різно

 

 

Ой та й у полі

Три доріженьки різно...

Гей, ходить козак

До дівчини пізно.

 

"Ой ти, козаче,

Та й не ходи до мене, -

Гей, буде слава

На тебе й на мене.

 

Гей, ще й на твого

Та коня вороного,

Гей, ще й на тебе,

Хлопця молодого!"

 

"Я ж тої слави

Та й повік не боюся,

Гей, з ким люблюся -

Не наговорюся!

 

Ой з ким люблюся -

Не наговорюся,

Гей, з ким кохаюсь -

Не нарозмовляюсь!"

Ой там за Дунаєм

 

 

Ой там за Дунаєм,

Та за тихим Дунаєм

Молодець гуляє. (2)

 

Молодець гуляє,

Та молодець гуляє,

На той бік гукає. (2)

 

Подай, подай перевозу,

Та подай перевозу,

Я перевезуся! (2)

 

На свою Вкраїну,

Та на свою Вкраїну

Ще раз подивлюся. (2)

 

Не так на Вкраїну,

Та не так на Вкраїну,

Як на ту дівчину! (2)

 

По світлоньці ходжу

Та по світлоньці ходжу,

Та й не находжуся. (2)

 

Кого вірно люблю,

Та кого вірно люблю,

Та й не надивлюся! (2)

 

Кого ж ненавиджу,

Та кого ненавиджу,

З тим не розминуся! (2)

Ой там за морями

 

 

Ой там за морями високії гори

Туманом повиті...

Ой там за лісами широкеє поле

Чорні галки вкрили.

Ой там за лісами широкеє поле

Чорні галки вкрили.

 

Ой ви галки, галки ви чубарки,

Підніміться вгору.

Ой ви, хлопці, славні запорожці,

Верніться додому.

Ой ви, хлопці, славні запорожці,

Верніться додому.

 

Ой раді б ми догори підняться,

Туман налягає.

Ой раді б ми додому вернуться,

Петро не пускає.

Ой раді б ми додому вернуться,

Петро не пускає.

 

Ой не так той Петро, Петро той проклятий,

Як Петрова мати,

Хоче нами, нами козаками

Турка звоювати.

Хоче нами, нами козаками

Турка звоювати.

 

Вона нами, нами козаками

Турка не звоює,

Вона нами, нашими тілами

Орлів нагодує.

Вона нами, нашими тілами

Орлів нагодує.

 

Вона нами, нами козаками

Турка не звоює,

Вона нами, нашими кістками

Дунай загатує.

Вона нами, нашими кістками

Дунай загатує.

Ой там, із-за гори

 

 

Ой там, із-за гори,

Вітер повіває. (2)

 

Ой мати дочку

Про життя питає. (2)

 

"Ой спитай, мати,

Да й в сірого утяти. (2)

 

Що сіреньке утя

На морі ночує. (2)

 

Ой воно ж моє

Все горенько чує. (2)

 

Що первеє горе,

То дитина мала. (2)

 

А другеє ж горе,

То свекруха лиха. (2)

 

А найтяжче горе,

Що милий покидає!" (2)

Ой там, на товчку, на базарі