Раїса Петрівна Іванченко - Історія без міфів. Бесіди з історії української державності

Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою

З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки.

1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності.

Голова Верховної Ради

Української PCP

Л. Кравчук

23 серпня 1991 року

Голос України. — 1991. — 25 серпня.

Акт проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно–правовими документами,

— здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

Територія Україна є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Верховна Рада України

23 серпня 1991 року

Голос України. — 1991. — 25 серпня.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ТА ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абегян М. История древнеармянской литературы. — Ереван, 1948. — Т.1. — 524 с.

2. Айналов Д. В. Княгиня св. Ольга в Царьграде // Тр. XII АС. — 1905. — С. 12–20.

3. Апанович О. Збройні сили України першої половини ХVIIIст. — К.: Наук. думка, 1969. — 221 с.

4. Артамонов М. М. История Хазарии. — СПб.: Лань, 2001. — 686 с.

5. Архимандрит Леонид. Откуда родом была св. великая княгиня русская Ольга? / / Русская старина. Ежемесячные исторические издания. — СПб., 1888. — Т. 59. — Июль. — 692 с.

6. Багрянородный Константин. Об управлении империей // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. — М.: Наука, 1982. — С. 267 — 320.

7. Бадзьо Ю. Національна ідея і національне питання. — К.: Смолоскип, 2000. — 52 с.

8. Багатопартійна українська держава на початку XX ст.: Програмні документи перших українських політичних партій. — К.: Наук. — інформ. підприємство “Пошук”, — 94 с.

9. Беляшевский Н. Раскопки на Княжьей горе // Киевская старина, 1893. — Т. 41. — С. 134–141.

10. Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (19179. –1941 рр.). — К.: НАНУ, Ін–т історії України, 1999. — 446 с.

11. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. — 2–ге вид. — К.: Вид. центр “Академія”, 2002. — 653 с.

12. Боплан Гійом. Опис України. — К.: Наук. думка, 1990. — 253 с.

13. Борисенко Володимир. Еволюція слов’янських пращурів українців до середини І тис. н. е. // Наукові записки. Історичні науки. Випуск на 10–річчя кафедри історії України. — К.: Нац. пед. ун–т ім. М. П. Драгоманова, — С. 3–8.

14. Борисенко В. Й. Курс української історії: з найдавніших часів до XX ст.: Навч. посіб. — К.: Либідь, 1998. — 616 с.

15. Борисенко В. Й. Утворення праукраїнської держави (До постановки проблеми) // Наукові записки. Історичні науки. — Київ.: Нац. пед. ун–т ім. М. П. Драгоманова, 2001. — С. 38–48.

16. Борщак Ілько, Мартель Рене. Іван Мазепа. — К.: Рад. письменник, 1991.