Влад Заводський - Пригоди в Райлівцях Поневолення, Влад Заводський
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Поліцейський дістав із кишені телефон, і подзвонив на місцевий патруль, а Льоха Пальний тим часом вирішив пояснити йому свої дії.
– Думаю, що її вже все, – сказав хтось з людей в балахонах.
– Ти про дівчину, яку ви рятуєте? – запитав Шмигаль. – Ану вже відійшли від неї!
– Так ви ж просили її врятувати, – відповів йому рятувальник.
– Гей, ви двоє, – звернувся до них Пальний. – Відійдіть подалі від дівчини. А решта залишіться з нею. І щоб жодна волосина з неї не спала.
– Що тут відбувається? – запитав поліцейський.
– Справа в тому, що з цих п’ятьох, двоє з них не мають медичної освіти, – відповів Олексій. – Тому я наказав їм відійти, щоб не було якихось маніпуляцій. А за цими, то вже Рижий поглядить. Гаразд, вже можна говорити про те, чому я з Ростиславом вступив у їхні ряди.
– Добре, Льоха, – погодився майор. – Розказуй, поки хлопці не приїхали.
– Добре, Петре – сказав Олексій. – Є така організація під назвою Body-Soul, яка підтримує вакцинацію від вірусу Ficedulasoul. Вступили ми з Рижим до неї, бо там вводять своїм людям такий препарат, у якому немає мікросхеми, яка обмежує волю людини. Однак є щось інше. Після його введення, тобі кілька днів сниться жахлива істота, яка хоче тебе пожерти. Звичайно, це не позбавлення волі людини, але все одно насторожує. Але якщо воно тобою не контролює, то жити з ним можна.
– Кажеш, можна жити з сатаною, – мовив до нього Шмигаль. – Неправда.
– Не знаю я що то, але все можливо, – погодився з ним Пальний. – З таким жити можна, особливо, коли можеш йому дати відсіч.
– Відсіч?! – здивувався майор. – Значить, тобі відомо про…
– Відомо, – підтвердив Льоха. – що та організація є по всьому світу і немає сенсу боротися з нею. А от з їхніми чудовиськами можна, якщо маєш сильний дух. І не треба брати тої Фіцедульної вакцини, бо чужим людям вони вводять чіп, який потім буде використаний проти їх волі. А от Вірі вони ввели іншу вакцину. Таку, як мені та Ростиславу. Вона захищає від повітряної атаки, але їй тепер насниться той самий змій, що нам. Думаю, що вона з ним справиться. Бо ж не добровільно її це ввели. А то, скажу тобі, велика різниця. Що згода, як у мене, а що без. А тих людей, які зараз як вівці вимагають скинути Хмарецького, треба рятувати тому, що вони можуть втратити пам'ять і очистити свій розум назавжди. Простими словами стануть роботами в людському тілі. Не знаю, звичайно, що їм зараз сниться чи снилося, бо це мені не дано знати, але відомо що чорна сила п’яти кутів доволі немилосердна. Наслідки по здоров’ю будуть, якщо не зупинити зараз їхній крик.
– Але ми не знаємо, як це зробити – сказав Ростислав.
– Це можуть знати лише ті люди, які створювали ці штуки – підкреслив Пальний. – Вони можуть відключити людей від п’ятигранної системи. Навіть якщо вколоти їм снодійне, то вони все одно будуть кричати проти Хмарецького, бо не вони це роблять, а програма яка в них записана.
– Рижий, - звернувся до нього поліцейський – а як ви з Олексієм разом, якщо пару літ назад він зарядив тобі кулю в груди?
– Все нормально, пане Шмигаль, – відповів йому Ростислав. – Бо не раз трапляється таке, що колишні вороги стають хорошими друзями, а ті котрих вважали своїми братами виявляються заклятими ворогами.
– Це правда, – погодився Шмигаль. – Льоха, а як ти вибрався з тюрми?
– Все доволі просто – відповів йому Льоха. – На початку пандемії до мене прийшли люди з організації Body-Soul і сказали, якщо я хочу вибратися звідси і не стати жертвою їхнього контролю, то повинен вступити в їхню організацію, де даватимуть справжню вакцину, в якій немає схеми контролю. Я їм не повірив, але серед них виявився такий, що скинув з себе захисного шолома і я впізнав у нім Рижого. Я погодився на такий крок тому, що повірив Ростиславу, бо він людина світла і добра. Якби про нас хтось написав книгу, то би читач сказав, що автор помилився з персонажами, які після інциденту ніяк не можуть бути друзями. Але доля – непередбачувана.
– Тоді ми з хлопцями вже зрозуміли, що жителям допомогти не зможемо, – сказав майор до Віри. – Але через п'ятнадцять хвилин приїхали мої поліцейські та зразу же побачили чудо. Чорний ворон прилетів на площу й почав знімати чіп з чола людей. Цим він познімав із них мікросхеми, які ними контролювали. Коли люди попадали на землю, я подзвонив на швидку медичну допомогу, а хлопці з патрулю разом із рятувальниками побігли до людей, щоб перевірити їх стан. Один з них відключив тебе від кисневого апарату та сказав, що зробив все що в його силах. Не відповівши на це ні слова, я взяв тебе і заніс до свого автомобіля та доставив сюди.
– А про яке духовне ви їм не сказали? – запитала Віра.
– Не знаю, чи тобі це потрібно. – відповів їй Шмигаль. – Скажу тобі, що вакцину від Фіцедули вводять в руку, але мікросхема з’являється на чолі, як було в мене та в інших людей. Все це тому, що через рідину, яку вводять в організм людини, той квадрат пересувається через кровоносні судини і залишається на чолі. Так він би там був довічно, якби ворон Цаплінської його не зняв. У твоєї бабусі духовна сила дивовижна настільки, що переросла в матеріальну. Навіть я, коли пробудив «Старт і Максимум» і дізнався, хто його творець, все одно не зміг дійти до такого. В принципі, коли з мене вирвали той чіп, то я не мав освоювати цих два етапи, але духи злоби, які попали до мене через укол, не хотіли з мене виходити, тому мені довелося боротися з ними та перемогти їх. Саме це я приховав від Ростислава й Олексія.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди в Райлівцях Поневолення, Влад Заводський», після закриття браузера.