Лія Тан - Морок. Повірити у неможливе., Лія Тан

Глава 2

Дівчина звабливо посміхнувшись, закусила нижню губу. В очах з’явилося затьмарення. Нестор божеволів від того, що її пальчики ненароком торкалися його шкіри. Злата миттю впоралася з ґудзиками, рученята ніжно торкнулися його тіла, яке відразу здригнулося від цього доторку. Здається кожна клітина запульсувала. Плоть збуджена до болю.

—     Злато, що ти робиш? — Зірвано допитувався.

—     Те, що хочу. — Грайливо кинула.

—     Ти впевнена? — Напружено запитав, адже контролювати себе важко, останні три дні, у них не було нічого. Дівчина погано почувалася, саме тому зараз Нестору втриматися надто складно, та очевидно не тільки йому.

—     Впевнена. — Звабливим шепотом погодилася.

Чоловік пробігся поглядом, по красивому засмаглому тілу, вона суцільна зваба. Спокуса охоплювала тіло, рожеві ореоли повних грудей, вабили до себе, від цієї картини, хіть стала іще більшою. Вона граційно потягнулася, від чого чоловік втратив над собою контроль.

Впився в її вуста проникши язиком в рот. Пестив небо, зачіпаючи гострі зуби, потягував нижню губу коханої, і знову жадібно цілував, знемагаючи від бажання увірватися в неї. За ці кілька днів скучив за любощами. Усвідомлював, що зараз має бути максимально обережним, але чи зможе. Вона ж сама його провокує.

Відірвавшись від медових вуст коханої, цілував красиве підборіддя, шию. Нависши над нею, ставши на колінах на ліжку, пестив набряклі груди, по черзі цілуючи їх.

—     О, так, будь ласка! — Прогинаючись йому на зустріч, зірвано шепотіла Злата.

В голові паморочилося, від цього прохання. Захоплював глибоко в рот по черзі смочки. Злата схопивши його за шию, притискала обличчя чоловіка до своїх грудей. Цілував потягуючи набряклі горошини. Тихий стогін зривався з її вуст. У вухах шуміло від цих ніжних стогонів. Нестор уже був на грані, його розпусна дівчинка, зводила його з розуму.

Покинувши цілувати груди, пестив їх руками. Опускаючись поцілунками нижче, по пласкому животику. Її ароматна шкіра пробуджувала у чоловікові звірині інстинкти. Ледь стримувався аби не увірватися в її гаряче лоно, де так туго, волого та гаряче.

Дійшов поцілунками до пупка. Вилизував його, обожнював грати її сережками на ньому. Злата скрикувала, вона обожнювала ці пестощі. Опустився нижче до набряклого горбочка. Пройшовся по ньому язиком, тіло ж подалося йому на зустріч.

Тупий біль мучив в паху, від нестримного бажання. Захопив горбочок вустами, Злата голосно застогнала. Обожнював коли її тіло звивалося під ним. Руки перемістилися на тонку талію, а вуста захоплювали її складки по черзі. Таз подавався йому на зустріч, тендітні руки притискали його обличчям до складок. Забравши одну руку з талії, обережно обома пальцями увійшов в її лоно. Від цього сам заричав, адже хотів значно більшого, й вона також. Цілував та захоплював горбочок, водночас брав пальцями.

Злата стогнала, сама подавалася всім тілом вперед, пальці її рук, то пестили шкіру голови чоловіка, то навпаки притискали сильніше до себе. За кілька секунд, дівчина забилася в конвульсіях. Обожнював її екстази з несамовитими тихими вересками, та яскравими емоціями.

Мов п’яний дивився на неї. В паху все нило від того, що бачив. Дівчина переривчасто дихала, грудна клітка високо здіймалася, колихаючи красиві груди. З напіввідкритих вуст показався язичок, що звабливо пройшовся по красивих вустах.

—     Я хочу ще.

Зірваний шепіт коханої жінки став останньою краплею в терпінні чоловіка. Розстебнув пояс, опустивши штани. Стягнув поспіхом одяг, й подався до неї, схилившись над своєю дівчиною, почав повільно опускатися на тендітне тіло. Надавив плоттю на блискучі від вологи складки, й протиснувся в середину. Злата пискнула, від відчуттів, очі закотилися. Нарешті феєричні відчуття окутали тіло Нестора. Божеволів від того, що наповнював її собою. Увійшов до основи, ричав від насолоди. При несамовитому бажанні, рухався у ній повільно. Злата ж бажала іншого темпу, про це свідчили її рухи тазом. Божеволів від цього, рвано наказавши.

—     Злато, припини.

—     Я хочу, будь ласка! — Збуджено просилася дівчина.

Стримуватися не міг, та при глибокому проникненню, не робив різких рухів.

—     Ще, будь ласка. — Благала Злата.

Це звело всю стриманість чоловіка внівець. Володів її тілом мов навіжений, проникаючи до основи. Злата ж під ним голосно стогнала, рухаючись з ним в такт. Гострі нігтики впивалися в плечі чоловіка, роблячи усі відчуття іще гострішими. Злата знову забилася в конвульсіях скрикуючи, ще один рух і Нестор приєднався до неї, наповнивши її з середини. Теж не міг стримати тваринний рик, поруч з нею ставав не керованим. Повернувся зі своєю дівчинкою на бік. Вона важко дихала зі закритими очима. Ніжно пригорнув її до себе.

—     Моя ненаситна, королево, я кохаю тебе. — Збуджено ледь дихаючи прохрипів.

Злата подарувала йому кволу посмішку, навіть не відкриваючи очей.

Милувався її рисами обличчя, чіткими, правильними, — солодко зітхаючи. Дивувався вона засинала. Зловив себе на думці, що навмисно звабила його аби не їхати в клініку. «Це їй не допоможе. Хай трохи перепочину, і вже тоді вона не відвертиться».

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно