Стружик Лев - Як тварини і рослини допомагали Санті з подарунками, Стружик Лев
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Лаксі ще не повернулася? — занепокоєно запитав Гаррі, кидаючи погляд на далечінь.
— Вона впорається, — впевнено відповів Геррі. — Вона завжди знаходить шлях додому.
І дійсно: за кілька хвилин на горизонті з’явилася невеличка темна фігура. Лаксі, вся в снігу, але з коробкою в зубах, бігла до них. Гаррі кинувся їй назустріч.
— Я ж казав: будь обережною! — вигукнув він, допомагаючи їй підвестися.
— Це було важливо, Гаррі, — відповіла вона, важко дихаючи. — Цей подарунок для хлопчика, який вірить у диво.
— Ти справжня героїня, Лаксі, — сказав Геррі, допомагаючи їй покласти коробку на сани. — А тепер давайте завершимо цю справу.
Коли всі подарунки були зібрані, друзі зібралися перед майстернею Санти. Рослини світилися, тварини струшували сніг з хутра, а ельфи аплодували їм за героїчну роботу.
Залишилось лише півгодини до Різдва. Санта виглянув з майстерні, де його обличчя розквітло вдячною посмішкою.
— Ви справжні герої! — сказав він, дивлячись на своїх друзів. — Але тепер нам треба роздати ці подарунки вчасно.
— Ми готові, Санто, — сказав Гаррі, піднявши голову. — Запрягай нас у сани, і ми полетимо швидше, ніж будь-коли.
Геррі кивнув:
— Ми зробимо це разом, як завжди.
Санта швидко організував команду. Гаррі та Геррі зайняли свої місця в упряжці, Лаксі вирушила до північного узбережжя, щоб особисто доставити подарунки дітям рибалок. Лотос і Віола вирішили супроводжувати Санту, освітлюючи йому шлях своїм сяйвом.
— Усі подарунки повинні бути доставлені до півночі, — сказав Санта, дивлячись на свою команду. — Ви зі мною?
— Завжди, Санто! — відповіла Лотос, її пелюстки сяяли ще яскравіше.
— Діти побачать свої подарунки, ми обіцяємо! — додав Геррі, піднімаючи роги з гордістю.
Сани піднялися в небо, залишаючи за собою сяючий слід. Гаррі тягнув їх упевнено, незважаючи на сильний вітер, а Геррі допомагав тримати рівновагу. Лотос і Віола світилися так, що навіть у найгустішій темряві можна було побачити дорогу.
Тим часом, Лаксі вже добігла до північного узбережжя. Вона роздавала подарунки дітям, які чекали на диво. Її серце наповнювалося радістю, коли вона бачила, як дитячі очі загораються щастям.
— Я знала, що Санта не забуде про нас! — вигукнула маленька дівчинка, тримаючи в руках плюшевого ведмедика.
— Санта ніколи не забуває, — відповіла Лаксі з м’якою усмішкою.
Сани Санти тим часом летіли над засніженими містами й селами, залишаючи подарунки у кожному будинку. Лотос і Віола невпинно світилися, освітлюючи шлях.
— Ми вже майже закінчили! — вигукнув Гаррі.
— Тримай курс, Гаррі, ми зробимо це! — підбадьорив його Геррі, міцніше тримаючися за упряж.
Сани Санти летіли все далі й далі, розносячи подарунки дітям. Але раптом небо почало темніти, де здійнялася сильна метелиця. Вітер завивав, сніг кружляв у повітрі, і видимість зникла майже повністю. Санта стискав упряжку, намагаючись утримати сани в повітрі, але було надто складно.
— Тримайтеся міцніше! — вигукнув він.
Гаррі, який завжди був спокійним і впевненим, зараз виглядав стурбованим. Сани хиталися з боку в бік, і раптом кілька коробок з подарунками випали.
— О ні! Подарунки! — вигукнув Гаррі, намагаючись дотягнутися до них.
Геррі, завдяки своїм сильним рогам, встиг зловити дві коробки прямо в повітрі. Але одна з них, найважливіша, впала вниз і зникла серед заметілі.
— Що робити? — закричав Геррі. — Ми втратили подарунок!
— Ми не можемо залишити його! — вигукнув Санта, намагаючись заспокоїти команду.
У цей момент, Лаксі, яка вже встигла повернутися на допомогу, підняла вуха, вловлюючи звук падіння подарунка. Її гострий нюх одразу підказав напрямок, і вона кинулася вперед.
— Я знайду його! — сказала вона, пробиваючись крізь сніг.
Лаксі бігла все швидше, незважаючи на холод, який проникав до самих кісток. Її лапи ковзали по льоду, але вона не зупинялася. Нарешті, вона побачила коробку, яка лежала прямо на краю урвища. Її серце завмерло. Ще трохи, і подарунок міг упасти вниз, де його вже ніхто не знайде.
— Не хвилюйся, Санто, я його врятую! — промовила Лаксі, обережно підповзаючи до краю.
Вона обережно взяла коробку зубами й відступила назад, подалі від небезпечного урвища. Але дорога назад була не менш складною. Метелиця ставала сильнішою, і здавалося, що навіть самі небеса протестують проти їхньої місії.
Тим часом, у повітрі ситуація теж ставала критичною. Сани Санти хиталися, і Гаррі, напружуючи всі сили, намагався утримати їх на курсі.
— Ми повинні знизитися, інакше втратимо все! — крикнув Гаррі, ледве тримаючи рівновагу.
— Це ризиковано, але іншого шляху немає, — погодився Санта, стискаючи упряж ще міцніше.
Віола, яка весь цей час намагалася використовувати свій аромат, щоб заспокоїти бурю, посилила свої зусилля. Її чарівний аромат почав розвіювати частину заметілі, роблячи шлях трохи яснішим.
— Ще трохи, друзі, ми справимося! — підбадьорила Лотос, її світло тепер освітлювало дорогу майже як ліхтар.
І вони дійсно справилися. Лаксі повернулася з подарунком, а сани Санти, летячи ближче до землі, змогли уникнути подальших втрат. Усі подарунки знову були в безпеці.
— Ми це зробили! — вигукнув Геррі, коли сани знову набрали висоту.
— Ви всі — справжні герої, — сказав Санта, його голос тремтів від емоцій.
Коли останній подарунок був доставлений, а остання дитина лягла спати з посмішкою, Санта і його команда нарешті повернулися до майстерні. За вікном починали з’являтися перші ознаки світанку, і засніжене містечко загорнулося в теплу тишу.
Усі були виснажені, але щасливі. Максі, що вже віддихався від справ, перший порушив мовчання:
— Ми зробили це! Місія виконана!
Санта подивився на своїх друзів з неймовірною вдячністю. Його очі блищали, а на обличчі з’явилася найщиріша посмішка.
— Ви справжні герої цього Різдва. Без вас усе б пропало, — сказав він, обіймаючи кожного.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як тварини і рослини допомагали Санті з подарунками, Стружик Лев», після закриття браузера.