Герман Мелвілл - Мобі Дік або Білий кит

чи добре стерничий тримається курсу.

77

Джонсон Семюел (1709–1784) — англійський письменник і автор словника англійської мови.

78

Вебстер Ноа (1758–1843) — американський лексикограф, автор знаменитого тлумачного словника англійської мови.

79

«Таун-Го» — окрик, яким колись марсові на китобійних суднах сповіщали про появу кита; цього окрику й досі вживають під час полювання на знаменитих галапагоських черепах.

80

Ашанті — войовничий африканський народ, що на території сучасної Гани у XVIII ст. утворив свою незалежну державу.

81

Мелвілл має на увазі те, що Австралія довго була місцем заслання злочинців.

82

Мелвілл натякає на свіжі тоді події 1848 року в Парижі.

83

Прощавайте, сеньйоре! (ісп.)

84

Ідеться про італійського книговидавця XV ст. Альда Мануція.

85

"Поступ науки" — твір видатного англійського філософа-гуманіста XVII ст. Френсіса Бекона.

86

Бентам Ієремія (1748–1832) — англійський правознавець і мораліст, родоначальник економічно-філософської теорії утилітаризму, заповів свій кістяк лондонському університетському коледжеві, засновником якого він був.

87

Гантер Джон (1728–1793) — англійський анатом і хірург, автор "Спостережень над будовою й функціями тіла кита".

88

Гарнере Луї — (1783–1857) — французький художник-мариніст

89

А. Дюран — псевдонім, яким користувалося багато французьких граверів і різьбярів.

90

Невідома земля (латин.)

91

Соломонові острови відкрив 1568 р. іспанський мореплавець Альваро Менданья де Нейра, а 1613 р. Крістобаль Суарес де Фігероа видав книжку «Історія подорожі Менданьї», але потім їх знов загублено й остаточно відкрито аж 1824 р. Мелвілл помилявся: в ті часи вони вже були повністю нанесені на карту.

92

Арго, Кит, Гідра, Летюча Риба — назви сузір’їв зоряного неба південної півкулі.

93

Ота частина океану, відома серед китобоїв під назвою «Бразільської банки», називається подібно до Ньюфаундлендської банки не тому, що там є обмілини чи невеликі глибини, а завдяки отому чудному враженню жовтого лугу, яке створюють величезні поля бріту, що весь час плавають у тих широтах, де китобої часто полюють на справжнього кита.

94

Мелвілл мав на увазі колонізацію португальцями Бразілії та торгівлю чорними рабами з Африки.

95

За біблійною легендою, Корей і його спільники повстали проти пророка Мойсея, що виводив іудейський народ з єгипетської неволі, і їх поглинула земля.

96

Грецький історик Геродот переповідає легенду про перського сатрапа Ороета, що заманив до себе тирана Самосу Поліклета й розіп'яв його.

97

Бергенський єпископ Ерік Понтоппідан у своїй «Природничій історії Норвегії» (1752) писав про гігантського кальмара.

98

Коли під час Столітньої війни (XIV—XV ст.) французьке місто Кале захопили англійці, шестеро видатних громадян цього міста з вірьовками на шиї прийшли до Едуарда III, пропонуючи своєю смертю купити порятунок міста

99

Мається на увазі епізод з однойменної поеми Байрона: молодого Мазепу за наказом ревнивого польського вельможі прив’язують до спини дикого коня, якого пускають у степ.

100

У відповідному місці буде показано, якою легкою речовиною заповнена величезна кашалотова голова. Хоч на вигляд це наймасивніша частина його тіла, та вона, безперечно, найлегша. Тому кашалот легко піднімає її з води і завжди робить так, коли пливе з найбільшою можливою для нього швидкістю. Крім того, верхня частина його лоба дуже широка, а донизу голова звужена й загострена, так що, скісно піднявши голову, він, можна сказати, обертається з повільного широконосого галіона в гостроносий нью-йоркський лоцманський баркас.

101

Аби показати вам необхідність цього, відзначу, що в давнину голландські китобої для змочування линви вживали віхтя; а на багатьох вельботах для цього лежить напоготові дерев’яний ківш. Та нема нічого зручніш, як капелюх.

102

Тут треба згадати про одну невелику подробицю. Найміцніше і найнадійніше припнути до корабля вбитого кита можна за хвіст; але ця частина китового тіла відносно важча супроти всіх інших (крім хіба бічних плавців) і лишається гнучкою навіть у мертвого кита, тому вона поринає глибоко під воду і її неможливо дістати руками з човна, щоб накинути на неї ланцюг. Та це утруднення переборюють дуже дотепним способом: наготовляють коротку міцну линву з дерев'яним поплавцем на одному кінці й тягарцем посередині, а другий кінець закріплюють на судні.Потім цю линву спритно заводять так, що поплавець виринає по другий бік кита, а сама линва оперізує його,і за неї вже протягують ланцюг. А потім той ланцюг, охопивши китове тіло, зсувається аж на найтоншу частину, де хвіст переходить у широкі лопаті.

103

Анаграма імені Санградо, вченого іспанця, персонажа роману Лесажа "Жіль Блаз"

104

Паштет із гусячої печінки (фр.).

105

Китобійська, або фленшерна, лопатка, якою розрізають на киті сало, виготовляється з найкращої криці. Завбільшки вона з долоню, а формою нагадує городницьке знаряддя, від якого дістала назву; тільки обидва боки в неї зовсім рівні, а нижній край помітно ширший за верхній. Цю зброю завжди тримають якомога гострішою, і коли, працюючи нею, її час від часу підгострюють, вона буває така, як бритва. Насаджена вона на міцне держално футів від двадцяти до тридцяти завдовжки.

106

За службовим обов’язком (латин.).

107

Агассіс Луї (1807–1873) — швейцарський зоолог і геолог.

108

1762 р. в Лондоні, в завулку Коклейн, нібито почав з’являтись дух мерця. Доктор Джонсон  брав участь у розслідуванні й спростуванні цієї містифікації, підстроєної, як виявилося, лондонцем Парсонсом.

109

Юдіф – героїня неканонічної біблійної Книги Юдіфі, згідно з якою вона відрубала голову полководцю Ассирії Олоферну і тим врятувала іудейський народ

110

«Мавпячий повідець» є на всіх китоловах; та лише на «Пекводі» «мавпа» і її «поводир» були так зв'язані одне з одним. Таке вдосконалення супроти звичаю запропонував не хто інший, як Стаб, аби дати гарпунникові в його небезпечному становищі якнайбільшу можливу запоруку вірності та пильності його «поводиря».

111

 Проносні ліки.

112

Це нагадує вам, що справжній кит дійсно мав щось схоже на бакенбарди, чи скоріш вуса, з небагатьох білих волосин, ріденько розсіяних зверху на передньому кінці нижньої щелепи. Інколи ці кущики надають досить-таки розбишацького виразу його морді, звичайно поважній і гідній.

113

Єгипетська богиня радості Нейт, храм якої був у Саїсі, стародавній столиці Єгипту. У Мелвілла йдеться про образ із вірша Ф.Шіллера "Сповита статуя в Саїсі": юнак, шукаючи Істину, піднімає запону на