Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

      Ліка ж уже надавала мені деяку допомогу, я хоч і не витратив усю енергію зі свого резерву, все-таки на цій планеті він у мене величезний, та все одно різкий розрив зв'язку справив свій негативний вплив. 

     Зараз по всьому моєму тілу відчувався фантомний біль. Ну як фантомний, не фізичний. Боліло не моє тіло, а моя енергетика, у зв'язку з цим мені довелося навіть увійти в легку медитацію для заспокоєння свого резерву, той зараз ніби йшов хвилями.

     Також нейромережа показала про кілька мікроінсультів у моєму головному мозку. На щастя, спочатку наноботи, а потім і аптечка Ліки досить швидко усунули наслідки.

      І хоч це все не серйозні ушкодження за сучасної медицини, але однаково отримувати їх було вельми неприємно.  Медитація почала допомагати і біль у моєму резерві потихеньку став випаровуватися.

     Кілька хвилин відпочивши, я все ж таки встав з підлоги й підійшов до Мікіль, чиє пробудження дещо затягнулося, як показує медична капсула, в її тіла просто неймовірна пристосованість до різних хімічних речовин. 

      Який би новий препарат не вводили в її організм, буквально протягом секунд десяти він починав втрачати свою ефективність. Ми навіть перейшли на деякі препарати підвищеної токсичності, але й вони за тих же десять секунд починали втрачати ефективність, а з самого організму вони виводилися через піт.

       Ось і доводиться чергувати препарати, щоб не виробився до них імунітет до пробудження. На щастя, в базі медичного ШІ були чи не сотні тисяч препаратів різних напрямків. Тож потрібно було лише встигати синтезувати необхідні.

      У зв'язку з тим, що препаратів у світі Співдружності величезна кількість, ніхто їх усі не буде розміщувати в медичній капсулі, просто не вистачило б місця. А тому в капсулах встановлено синтезатор, який за заданим алгоритмом створює ліки.

     Ліка теж не сиділа склавши руки, вона відразу після того, як усунула наслідки розриву ментального зв'язку, одразу під'єдналася до медичної капсули та допомагала ШІ медблоку з підбором препаратів під фізіологію Микіль.

      Як виявилося в базах ШІ не було виду розумних зі схожою фізіологією, от і доводилося йому дещо допомагати в підборі ефективних препаратів. Чесно кажучи, вже зараз оцінюючи результати сканування тіла Мікіль я міг з упевненістю сказати, що вона еволюційно людей перевершує, а ось на скільки цього я вже сказати не міг.

    Невдовзі за кілька хвилин почастішав пульс дівчини, також дещо зріс артеріальний тиск, що свідчило про швидке пробудження. Я про всяк випадок одразу став поруч із нею.

     У мене були шанси на те, щоб запобігти черговій дурості з її боку. Усе-таки я міг контролювати її пси-техніки за допомогою енергетичного зору і вчасно розвіяти небезпечні.

      Ще секунд через десять Мікіль розплющила очі і з незадоволенням оглянула нас, після чого поглянула на свої груди. На обличчі проскочило здивування і якийсь інтерес, і вона почала створювати не відому мені пси техніку. 

      Ось про це я і говорив до цього. Не минуло й кількох миттєвостей після пробудження, а вона знову взялася за створення якоїсь пси-техніки. І якщо я правильно пам'ятав її настрій до першої спроби суїциду, то вона зараз постарається це повторити.

        Що саме вона хотіла зробити мені було невідомо, але сумніваюся, що хороше, а тому я одразу крикнув їй. Спершу вона не звертала на мене увагу, сконцентрована на створенні техніки, але я своєю кров'ю зміг знищити техніку до закінчення активації і знову крикнув.

      Це вже змусило дівчину знову розплющити очі й подивитися здивовано на мене. З чого ж це я лізу не у свої справи. Я навіть відчув деяку злість у напрямку до себе, але вона була вельми слабкою, як і всі її почуття, це було не дуже добре.

     —  Мікіль зупинись. Нам необхідно поговорити, якщо потім вирішиш, можеш себе вбити, і ми тобі заважати не будемо... - швидко проговорив я, помітивши, що вона нарешті почула мої слова.

     —  Льо Ха, я поважаю тебе, а тому вислухаю, але мене нічого не зупинить від відходу в кращий світ. Що мені робити в цьому наскрізь чужому мені світі? - запитала вона мене.

     —  У нас є для тебе пропозиція чим зайнятися,- упевнено сказав я, перебивши дівчину. 

     —   Адже я нікого зі своїх рідних і друзів ніколи не побачу, - продовжила вона, не звертаючи уваги на щойно сказане мною.

     —   І це не факт,- сказав я їй, але знову вона проігнорувала мої слова і продовжила присівши у відкритій медичній капсулі.

    —   До речі, таке руйнування енергоконструкцій може призвести до великого вибуху, якщо хочеш довго жити, ніколи більше не роби так... -- уже з деяким інтересом промовила вона, що сильнішими в неї зараз будуть емоції, то краще, менше шансів, що вона знову вирішить накласти на себе руки.

     —  Ну ось бачиш, ти потрібна нам, хто мене, бовдура, буде вчити магії? Уяви, що я можу накоїти зі своїми силами? -- усміхнувшись, вимовив я, не відводячи очей від обличчя дівчини.

     —  Найдеш собі ще вчителя,- твердо сказала вона,- А я недовчена студентка, який з мене вчитель? -- запитала Микиль у мене. 

     —  Повір, я думаю, твої знання набагато перевершують знання найзнаючіших магів мого світу. Ти просто не уявляєш своєї цінності. - вимовив я.

      —  Та яка може бути цінність у мені. Я вчилася на факультеті цілителів, до того ж лише на третьому курсі, я далі основ нічого не знаю... - гаряче відповіла вона мені. Я ж радів, що в неї прокинулися емоції, значить, не даремно я намагався лазити до неї в голову.

     —   А ось я й основ не знаю, як і всі знайомі мені маги в моєму світі. Та й не був би я так упевнений у тому, що ти ніколи не побачиш своїх друзів. Як ти думаєш, керівництво вашої імперії упустить шанс на володіння такою планетою? -- запитав я в неї.

    —  А ти маєш рацію, - задумливо промовила Микиль, - Щось я зовсім не подумала, адже цей світ дуже цінний для наших артефакторів. А значить вони сюди ще повернуться.