Інна Турянська - Бути другом, Інна Турянська

Потім повернуся до хати та обережно поклав малого на диван. 

— Люди добрі, та що я маю робити, ну? — все запитував вглядаючись у вікно, а чи не приїхав часом Артур, але того все ще не було,  — Ну з Богом! – сказав сам собі хапаючи побільше повітря і обережно стягуючи з малого одяг, — Я вже відчуваю, що там так нівроку, Алене, — говорив прикриваючи одне око й обережно розщібуюючи підгузок, — Ов, — приречено опустив голову, — І що мені з цим всім робити?? Та мити! Мити, Степане! – говорив сам до себе підхоплюючи малого на руки. Обережно ніс дитину до ванної, а Ален вирішив ще по дорозі підтиснутися, — О, ні, ні, що ж ти робиш, Алене? Стій, стій! – говорив хутчіше забігаючи з сином у ванну. 

— А тепер новий квест, — говорив закусують губу, — Як мені з тобою на руках відкрити та врегулювати воду, гм? – питав в малого, але той лиш мовчки крихтів, — Ех, доведеться таки це зробити, — сказав Степан притуляючи до себе синочка однією рукою, а іншою відкриваючи воду, — Не найприємніша справа, Алене, але ти ж мій син, правда? — говорив підмиваючи дитину, — Ну ось майже все, — говорив загортаючи малого у рушник. 

– Агов, – почув Степан нарешті рятівний голос Артура десь у хаті, — А чого це кішка під дверима нявчить? — питав друг, а Степан з малим на руках якраз вийшов з ванни, злісно пропалюючи Артура поглядом, що теж тримав на руках блохастика. 

— А це що за мінне поле? — почав сміятися Артур бачати на підлозі сліди, що залишив Ален, — І до речі, Степане, коли перевдягаєш дитину, треба паленки підстилати, — говорив дивлячись на вимазаний диван.

— Артуре, не буди в мені звіра! — гаркнув, — Я і так на грані, хіба не бачиш? — говорив, а малий знову зайшовся у плачі. А за кілька секунд Степан відчув як тепло розтікається по його грудях. Безсумнівно, то був знову Ален, – Все я більше не можу! Здаюся, — сказав Степан зганяючи з рук друга кішку і всучуючи йому малого, — На…він на тобі. А мені треба перевдягтися, бачиш обдзюрив мене всього, – сказав виходячи з кімнати, а Артур навіть очима не встиг кліпнути.

###

Скажіть вам було жаль Степана, чи ви сміялися з нього разом зі мною?)))