Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

     Трохи зосередившись, я спробував створити ментальний канал, але з першого разу, звісно, нічого не вийшло. Це було очікувано, лише з десятого разу між мною і маніяком простяглася енергетична лінія, але замість того, щоб проникнути в його пам'ять, і він, і я отримали по глибокому розрізу на лобі.

     Явно щось пішло не так. Наноботи досить швидко зупинили кровотечу, але я не полінувався лягти в медичну капсулу для повного свого одужання, та й перерва мені була потрібна. Все ж таки вже понад дві години намагався створити цей ментальний канал.

     Пів години в медичній капсулі, крім того, що зняли втому, яка накопичилася, також повністю усунули поранення на лобі. І я знову повний сил повернувся в приміщення з маніяком. Треба було ще багато чого зробити, смертник, поки я був у капсулі, також зазнав лікування, звичайного ранозагоювального пластиру. 

     Можна було і не лікувати його, але він все ще потрібен нам, а тому довелося Ліці накласти пластир, щоб він не стік кров'ю. Усе ж у смертників цілком офіційно витягують нейромережу і в нього в організмі немає наноботів, що лікують тіло.

     Тільки наприкінці шостої години роботи в мене вийшло встановлювати ментальний канал, при цьому не шкодячи ні собі, ні цілі. Щоправда, це сталося вже не з першим смертником, а з другим. Перший з незрозумілих мені причин помер від розриву серця. Проводити розтин ніхто не збирався, а тому його тіло вирушило в утилізатор.

     Другий смертник був місцевим виродком. Він любив ґвалтувати маленьких хлопчиків, які не досягли і восьми років, а після цього за допомогою хімії стирати їм пам'ять. Цей виродок був вельми високопоставленою людиною, входив до правління гірничохімічної корпорації Шаррна.

         Його змогли вичислити тільки тому, що вкотре він втратив пильність і не знав, що у дитини, яку ґвалтував, в організмі встановлена була колонія медичних наноботів через серйозне захворювання. І вони змогли впоратися з хімією, яку вколов педофіл.

        Так на нього і вийшли. Щоправда, тій дитині все одно довелося стирати пам'ять, але вже з дозволу батьків, інакше нормальним життям хлопчикові не жити. Те, що сталося, на нього тиснуло б усе життя.

      Цього разу, попри те, що смертник втратив уже близько півлітра крові, я зміг з'єднатися з його свідомістю. Побачене там мене змусило вирвати в реальному світі. Навіть зараз цей виродок пішов у якусь медитацію, що дала йому змогу відсторонитися від реального світу, і там у своїй підсвідомості він займався своєю улюбленою справою, а саме ґвалтуванням маленьких хлопчиків.

      Побачене порушило ментальний канал і я знову вивалився в реальність. До мене відразу підбігла Ліка, побачивши, як я, лежачи на підлозі, намагався виблювати недавній обід.  Після активації аптечки я вельми швидко прийшов до тями і сказав Ліці.

      —  Такими темпами я можу отримати ментальну травму,- сказав я трохи заспокоївшись.

     —  Що сталося? -- запитала в мене Ліка.

     —  Я нарешті зміг встановити зв'язок між нашими свідомостями. Ти напевно помітила, що цей виродок уже кілька годин ніяк не звертає на мене увагу? -- запитав я в неї.

     —  Та ми вважали, що він збожеволів,- відповіла Ліка.

     —  Так ось він не збожеволів. Він занурився в якусь медитацію, відсторонившись від зовнішнього світу, і займався у своїх мріях зґвалтуванням дітей. Я ж під час з'єднання на мить відчув себе на його місці, і цього мені вистачило,- відповів я їй.

     —  Може ну його нафіг, придумаємо щось інше? -- запитала в мене Ліка. Але побачивши на моєму обличчі тверде рішення продовжувати, вона важко видихнула і пішла на своє місце звідки за нами спостерігала.

   Насилу вийшло себе змусити повернутися до перерваної справи. Надто вже кошмарні творилися в голові цього виродка, але сходивши провідати Мікіль я набрався мужності і продовжив відпрацювання створення ментального каналу.

    Тільки раз на п'ятий мені вдалося відсторонитися від того, що відбувається, і бути вже не в ролі учасника, а спостерігача.  Це зажадало від мене дуже багато сил і тут мається на увазі не фізичних і не псионічних, я маю на увазі моральних. Те, що творилося в свідомості цього виродка, просто страшно уявити навіть. 

     Ще через якийсь час мені вдалося навчитися впливати на підсвідомість. Так замість хлопчиків стали з'являтися архі, які починали жерти педофіла по шматочку. А незабаром я зміг втілити в його підсвідомості тентаклієвого монстра, який ним зайнявся.

     Так розумію, що це дещо не нормально, але мене понесло. Протягом наступної години я втілив у його підсвідомості, а потім і свідомості, куди він постарався втекти всіх монстрів, яких я бачив у кінопродукції Землі. Всі його спроби ігнорувати монстрів ні до чого не привели, і вже за годину він перетворився на ідіота, що пускає слину. 

      Довелося його добити вручну. На жаль утилізатор завдяки програмному блокуванню не дає змоги позбутися живих розумних. Лише трупи він сприймає як звичайні біологічні відходи, які необхідно переробити.

     Тож довелося його кінчати вручну. Тепер після переробки він перетвориться на високоефективне добриво для лісу. Хоч після смерті він почне приносити користь суспільству, нехай і у вигляді добрива.

     Подальші експерименти довелося відкласти. Я був уже не в змозі нормально щось міркувати, а тому вирушив у кімнату, в якій було нормальне ліжко.  Насилу роздягнувшись, я приліг і відразу відключився.

     Серед ночі я прокинувся від того, що я опинився не сам. Просто зараз я відчував, що хтось уміло орудував на моєму маленькому я язичком. Я навіть сіпнувся від несподіванки, через що мій член випав з рота дівчини.

      —  Ліка, ти чого? - здивовано запитав я, - Ти ж сама тоді сказала, що між нами нічого не буде.

      —  Заткнись і не заважай, це треба мені і це треба тобі,- сказала Ліка, відкинувши мене на подушки, а сама сіла на мене в позі наїзниці.