Альфред Деблін - Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа, Альфред Деблін
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
124
Фабрика піаніно К. Бехштайна — берлінська фірма з виробництва і дистрибуції роялей та піаніно. Заснована 1856 року Карлом Бехштайном. Нині одна з провідних фірм у цій сфері.
125
Р. Р. — від фр. port payé. Надруковані на конверті чи поштівці літери Р. Р. означають, що пересилка цієї кореспонденції оплачена наперед. Як правило, вживається для масової відправки пошти різними установами.
126
«Форвертс» — центральний друкований орган соціал-демократів. Видавалася з 1884 року.
127
«Локальанцайґер» — тодішня берлінська газета оголошень і реклами.
128
Далі Деблін дослівно цитує заголовки з «Берлінер цайтунґ» за 11 квітня 1928 року.
129
Лео Ланіа (1896–1961) — німецько-американський журналіст, драматург і сценарист. Уродженець Харкова, з 1921 року мешкав у Берліні.
130
Ервін Піскатор (1893–1966) — німецький театральний режисер, комуніст.
131
Бруно Вальтер (1876–1962) — німецько-австрійських диригент, піаніст і композитор.
132
Уривок з книги Альфреда Брема «Життя тварин», «Ссавці», том 4.
133
З Книги Єремії, 17:5–9 (пер. І. Огієнка).
134
Починаючи з третього видання Деблін виправив помилку з датами, вказавши тут 8 квітня та 9 квітня.
135
Переінакшена цитата з Біблії «Не поможуть неправедні скарби» (Книга приповістей Соломонових, 10.2.).
136
Іронічний натяк на баладу Фрідріха Шіллера «Зарука» (1799).
137
Герої давньогрецьких переказів. Орест убив свою матір Клітемнестру та її коханця Еґіста, помстившись за те, що ті підступно вбили його батька Агамемнона.
138
Панко — район на північному сході Берліна.
139
Зонненбурзька в'язниця — одна з тюрем Берліна.
140
Оранієнбурґ — передмістя Берліна.
141
Альтгайде — курорт неподалік від міста Бреслау (зараз — Вроцлав).
142
Власне «Берлінер морґенпост» («Берлінська ранкова газета»), виходила з 1898 до 1945 року.
143
«Ґрюне пост» («Зелена пошта») — берлінська бульварна газета.
144
Йдеться про весілля овдовілої принцеси Вікторії Марґарете цу Шаумбурґ-Ліппе (61 рік) та російського емігранта Александра Зубкова (27 років), що відбулося 4 грудня 1927 року.
145
Умберто Нобіле (1885–1978) — італійський дирижаблебудівник та дослідник Арктики.
146
Міґель Примо де Ривера (1870–1930) — іспанський генерал, диктатор (1923–1930).
147
Пісня з кінофільму «Жінки — то моя слабість» режисера Е. Гойберґера. Прем'єра відбулася 12 червня 1928 року в Берліні.
148
Чарлз Амберґ (1894–1946) — німецький лібретист, композитор та автор численних шлягерів.
149
Парафраза приспіву з відомого фокстроту Фреда Раймонда (1900–1954) на слова Чарлза Амберґа.
150
Берлінська приказка, парафразований перший рядок церковної пісні Йоганна Ріста (1607–1667). У Дебліна є есе з таким заголовком.
151
Цоппот — морський курорт на Балтійському морі.
152
Вільний переказ уривка з Об'явлення Івана Богослова (17:1–7). При перекладі з німецької використано український переклад Біблії Івана Огієнка.
153
Крилатий вислів за назвою новели швейцарського письменника Ґотфріда Келлера (1819–1890).
154
Пародія на перший рядок з «Пісні про дзвін» (1800) Фрідріха Шіллера.
155
Про наречену див. прим на стор. 140 (в електронній версії — прим. 72).
156
Тема про Вавилонську блудницю з Апокаліпсису — один з лейтмотивів роману.
157
Ґустав Штреземан (1878–1929), тодішній міністр іноземних справ Ваймарської республіки, їздив до Парижа на підписання пакту Келлоґа.
158
Гаферльські черевики — грубі робочі черевики, були особливо поширені в Баварії. Є елементом народного строю деяких альпійських етносів.
159
Свінемюнде, сьогодні Свіноуйсце (Польща) — курортне містечко на Балтійському морі.
160
Пародія на першу статтю конституції Ваймарської республіки, десятиріччя прийняття якої відзначалося в серпні 1928 року.
161
Парафраза останнього рядка першої строфи «Балади про дзвін» Фрідріха Шіллера.
162
«Пфаффеншпіґель» — газета з підзаголовком «Щоденна газета проти соціально-реакційного клерикалізму», виходила в Берліні в 1927–1929 роки.
163
«Чорний прапор» (нім. «Schwarze Fahne») — газета пацифістського спрямування, що виходила з підзаголовком «Війна війні». Видавалася протягом 1925–1929 років.
164
«Атеїст» — друкований орган «Спілки вільнодумців Австрії та товариства вільнодумства в Німеччині». Видавалася в Ляйпциґу протягом 1905–1933 років.
165
За книгою пророка Єремії, 9:9.
166
За книгою пророка €ремії, 9:10.
167
Перший рядок Інтернаціоналу в перекладі Миколи Вороного.
168
Початок другої строфи Інтернаціоналу в перекладі Миколи Вороного.
169
«Червоний прапор» (нім. «Rote Fahne») — газета німецьких комуністів, заснована Карлом Лібкнехтом та Розою Люксембург. «Безробітний» (нім. «Arbeitslose») — газета німецького анархістського «Вільного робітничого союзу», що виходила в Дрездені.
170
Узято з тексту реклами засобу для миття волосся «Піксафон», поширеного 1928 року.
171
Макс Штирнер, власне Йоганн Каспар Шмідт (1806–1856) — німецький філософ, предтеча нігілізму, екзистенціалізму, психоаналітичної теорії та анархічного індивідуалізму.
172
Застаріла назва рахіту.
173
Макабрична пісенька про масового вбивцю Фріца Гаармана, страченого 1925 року. Складена на мотив пісні з популярної оперети Вальтера Калло «Марієтта».
174
Газета НСДАП.
175
Берлінська концертна зала.
176
Переказ історії Авраама та Ісака (Перша книга Мойсеєва, 22:3-22:12.). Використано український переклад Івана Огієнка.
177
Парафраза пісні з фарсу «Морські розбійники» (1839).
178
Неточна цитата з Євангелія від Івана 3:8 («Вітер віє, де хоче» — український переклад Івана Огієнка).
179
Вільний переказ за Євангелієм від Матвія, 2:1.
180
Стара танцзала — очевидно, мається на увазі танцзала на Шосештрасе, так званий Шосепаласт.
181
«Саламандер» — німецька фірма з виготовлення та продажу взуття, заснована 1885 року, існує донині.
182
Джеймс Девіс (1873–1947) — міністр праці США з 1921 до 1931 року, сенатор від Пенсильванії.
183
Клод Монтефйоре (1858–1938) — єврейсько-англійський релігійний діяч, інтелектуальний засновник англійського ліберального юдаїзму. З 1926 року очолював Світову спілку прогресивного юдаїзму.
184
«Цілую вашу руку, мадам» — танґо Ральфа Ервіна, слова Фріца Роттера (1928), а також однойменний німецький фільм 1929 року за участю Марлен Дітріх.
185
Зіґрід Онеґін (1891–1943) — шведська оперна співачка, 1928 року виступала в Берліні.
186
Рефрен з фокстроту Вальтера Колло, слова Германа Фрая.
187
Пародія Дебліна на релігійні пісні Армії Спасіння.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа, Альфред Деблін», після закриття браузера.