Альфред Деблін - Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа, Альфред Деблін

Берліні не видавалася, можливо, мається на увазі газета «Дер Монтаґ».

124

Фабрика піаніно К. Бехштайна — берлінська фірма з виробництва і дистрибуції роялей та піаніно. Заснована 1856 року Карлом Бехштайном. Нині одна з провідних фірм у цій сфері.

125

Р. Р. — від фр. port payé. Надруковані на конверті чи поштівці літери Р. Р. означають, що пересилка цієї кореспонденції оплачена наперед. Як правило, вживається для масової відправки пошти різними установами.

126

«Форвертс» — центральний друкований орган соціал-демократів. Видавалася з 1884 року.

127

«Локальанцайґер» — тодішня берлінська газета оголошень і реклами.

128

Далі Деблін дослівно цитує заголовки з «Берлінер цайтунґ» за 11 квітня 1928 року.

129

Лео Ланіа (1896–1961) — німецько-американський журналіст, драматург і сценарист. Уродженець Харкова, з 1921 року мешкав у Берліні.

130

Ервін Піскатор (1893–1966) — німецький театральний режисер, комуніст.

131

Бруно Вальтер (1876–1962) — німецько-австрійських диригент, піаніст і композитор.

132

Уривок з книги Альфреда Брема «Життя тварин», «Ссавці», том 4.

133

З Книги Єремії, 17:5–9 (пер. І. Огієнка).

134

Починаючи з третього видання Деблін виправив помилку з датами, вказавши тут 8 квітня та 9 квітня.

135

Переінакшена цитата з Біблії «Не поможуть неправедні скарби» (Книга приповістей Соломонових, 10.2.).

136

Іронічний натяк на баладу Фрідріха Шіллера «Зарука» (1799).

137

Герої давньогрецьких переказів. Орест убив свою матір Клітемнестру та її коханця Еґіста, помстившись за те, що ті підступно вбили його батька Агамемнона.

138

Панко — район на північному сході Берліна.

139

Зонненбурзька в'язниця — одна з тюрем Берліна.

140

Оранієнбурґ — передмістя Берліна.

141

Альтгайде — курорт неподалік від міста Бреслау (зараз — Вроцлав).

142

Власне «Берлінер морґенпост» («Берлінська ранкова газета»), виходила з 1898 до 1945 року.

143

«Ґрюне пост» («Зелена пошта») — берлінська бульварна газета.

144

Йдеться про весілля овдовілої принцеси Вікторії Марґарете цу Шаумбурґ-Ліппе (61 рік) та російського емігранта Александра Зубкова (27 років), що відбулося 4 грудня 1927 року.

145

Умберто Нобіле (1885–1978) — італійський дирижаблебудівник та дослідник Арктики.

146

Міґель Примо де Ривера (1870–1930) — іспанський генерал, диктатор (1923–1930).

147

Пісня з кінофільму «Жінки — то моя слабість» режисера Е. Гойберґера. Прем'єра відбулася 12 червня 1928 року в Берліні.

148

Чарлз Амберґ (1894–1946) — німецький лібретист, композитор та автор численних шлягерів.

149

Парафраза приспіву з відомого фокстроту Фреда Раймонда (1900–1954) на слова Чарлза Амберґа.

150

Берлінська приказка, парафразований перший рядок церковної пісні Йоганна Ріста (1607–1667). У Дебліна є есе з таким заголовком.

151

Цоппот — морський курорт на Балтійському морі.

152

Вільний переказ уривка з Об'явлення Івана Богослова (17:1–7). При перекладі з німецької використано український переклад Біблії Івана Огієнка.

153

Крилатий вислів за назвою новели швейцарського письменника Ґотфріда Келлера (1819–1890).

154

Пародія на перший рядок з «Пісні про дзвін» (1800) Фрідріха Шіллера.

155

Про наречену див. прим на стор. 140 (в електронній версії — прим. 72).

156

Тема про Вавилонську блудницю з Апокаліпсису — один з лейтмотивів роману.

157

Ґустав Штреземан (1878–1929), тодішній міністр іноземних справ Ваймарської республіки, їздив до Парижа на підписання пакту Келлоґа.

158

Гаферльські черевики — грубі робочі черевики, були особливо поширені в Баварії. Є елементом народного строю деяких альпійських етносів.

159

Свінемюнде, сьогодні Свіноуйсце (Польща) — курортне містечко на Балтійському морі.

160

Пародія на першу статтю конституції Ваймарської республіки, десятиріччя прийняття якої відзначалося в серпні 1928 року.

161

Парафраза останнього рядка першої строфи «Балади про дзвін» Фрідріха Шіллера.

162

«Пфаффеншпіґель» — газета з підзаголовком «Щоденна газета проти соціально-реакційного клерикалізму», виходила в Берліні в 1927–1929 роки.

163

«Чорний прапор» (нім. «Schwarze Fahne») — газета пацифістського спрямування, що виходила з підзаголовком «Війна війні». Видавалася протягом 1925–1929 років.

164

«Атеїст» — друкований орган «Спілки вільнодумців Австрії та товариства вільнодумства в Німеччині». Видавалася в Ляйпциґу протягом 1905–1933 років.

165

За книгою пророка Єремії, 9:9.

166

За книгою пророка €ремії, 9:10.

167

Перший рядок Інтернаціоналу в перекладі Миколи Вороного.

168

Початок другої строфи Інтернаціоналу в перекладі Миколи Вороного.

169

«Червоний прапор» (нім. «Rote Fahne») — газета німецьких комуністів, заснована Карлом Лібкнехтом та Розою Люксембург. «Безробітний» (нім. «Arbeitslose») — газета німецького анархістського «Вільного робітничого союзу», що виходила в Дрездені.

170

Узято з тексту реклами засобу для миття волосся «Піксафон», поширеного 1928 року.

171

Макс Штирнер, власне Йоганн Каспар Шмідт (1806–1856) — німецький філософ, предтеча нігілізму, екзистенціалізму, психоаналітичної теорії та анархічного індивідуалізму.

172

Застаріла назва рахіту.

173

Макабрична пісенька про масового вбивцю Фріца Гаармана, страченого 1925 року. Складена на мотив пісні з популярної оперети Вальтера Калло «Марієтта».

174

Газета НСДАП.

175

Берлінська концертна зала.

176

Переказ історії Авраама та Ісака (Перша книга Мойсеєва, 22:3-22:12.). Використано український переклад Івана Огієнка.

177

Парафраза пісні з фарсу «Морські розбійники» (1839).

178

Неточна цитата з Євангелія від Івана 3:8 («Вітер віє, де хоче» — український переклад Івана Огієнка).

179

Вільний переказ за Євангелієм від Матвія, 2:1.

180

Стара танцзала — очевидно, мається на увазі танцзала на Шосештрасе, так званий Шосепаласт.

181

«Саламандер» — німецька фірма з виготовлення та продажу взуття, заснована 1885 року, існує донині.

182

Джеймс Девіс (1873–1947) — міністр праці США з 1921 до 1931 року, сенатор від Пенсильванії.

183

Клод Монтефйоре (1858–1938) — єврейсько-англійський релігійний діяч, інтелектуальний засновник англійського ліберального юдаїзму. З 1926 року очолював Світову спілку прогресивного юдаїзму.

184

«Цілую вашу руку, мадам» — танґо Ральфа Ервіна, слова Фріца Роттера (1928), а також однойменний німецький фільм 1929 року за участю Марлен Дітріх.

185

Зіґрід Онеґін (1891–1943) — шведська оперна співачка, 1928 року виступала в Берліні.

186

Рефрен з фокстроту Вальтера Колло, слова Германа Фрая.

187

Пародія Дебліна на релігійні пісні Армії Спасіння.