Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасна проза » Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим 📚 - Українською

Таша Клим - Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим

158
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Нитки долі: Жереб кинуто" автора Таша Клим. Жанр книги: Сучасна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 158 159 160 ... 211
Перейти на сторінку:

— Це найпрекрасніше, що я коли-небудь чув, — прошепотів Джейк мені на вухо й поцілував ямку за ним.

І як за такий короткий період часу він встиг настільки добре вивчити моє тіло? Стогін насолоди вирвався з моїх грудей, видаючи друге улюблене місце для його язика. Залишаючи доріжку поцілунків на шиї, Джейкоб повільно опустився до ключиці, злегка покусуючи, а потім до ложбинки між грудей, ледь торкнувшись її губами, але все ж викликавши задоволене муркотіння. Шалено хотілося, щоб Джейкоб відчував те саме, але він торкався мене тільки губами, нависаючи зверху і спираючись на руки. Схрестивши ноги в нього за спиною, я спробувала тісніше притиснутися.

— Солодка, мені не вдається контролювати своє тіло поряд із тобою, — уривчасто дихаючи промовив він, спіймавши мій погляд.

— А я не хочу, щоб ти контролював, — тієї ж миті злетіло з моїх губ.

Я сильніше стиснула ноги і Джейкоб здався. Заплющивши очі, він послабив руки й повільно притиснувся до мене. Його пишні чорні вії затремтіли, по тілу пробігло дрібне тремтіння, а з відкритих губ злетів тихий стогін. Від відчуття, наскільки сильно Джейкоб завівся, по моєму тілу новою хвилею розлилося тепло, а від усвідомлення, що я була причиною того, у животі запурхали метелики.

Повільно піднявши повіки, Джейкоб збито прошепотів:

— Боже, Еріко, це так приємно. Ти зводиш мене з розуму.

Серце зовсім не слухалося, то пропускаючи удари, то, навпаки, прискорюючи хід, а затуманений від задоволення погляд Джейка приносив мені море насолоди. Провівши руками по його широкій спині, я зупинилася на талії й ще тісніше притиснулася до нього, причому не розриваючи зорового контакту.

— Ах, — знову злетіло з його губ, але цього разу Джейкоб не заплющив очі, оголюючи переді мною всі свої почуття, дозволяючи так само як і він розчинитися в них.

Дихання перехопило й до тремтіння в руках мені захотілося поцілувати його. Я запустила пальці в його волосся на потилиці і вп'ялася в рот, пробираючись язиком далі. У цьому неймовірному поцілунку ми то пестили, то покусували губи один одного, то знову пристрасно сплітали наші язики. Зовсім не стримуючись, ми тісно притискалися тілами, скорочуючи й так відсутню між нами відстань.

Більше Джейк не сковував себе, повністю розслабившись і цілуючи мене так, як ніколи раніше. Він пристрасно стискав мої стегна, посилюючи тиск унизу, тим самим пускаючи дрібні розряди струму по шкірі. Усі думки покинули голову, а слух уловлював тільки такі приємні стогони задоволення. У тій миті не було мене чи його, були лише ми, як одне ціле.

Я не помітила, коли наші поцілунки із шалено гарячих перейшли в неймовірно ніжні, а долоні Джейкоба перемістилися зі стегон на мої сідниці, змушуючи ще більше розм'якнути в його руках, що здавалося вже неможливим.

Злегка прикусивши нижню губу, а потім провівши по ній кінчиком язика, Джейк не відривав від мене погляду, спостерігаючи за реакцією. Але чому? Хвилювався, чи подобається мені? Ох, знав би він, яку владу наді мною мав!

Відсторонившись зовсім на трішки, Джейк подивився на мене затуманеним поглядом і прошепотів:

— Кожен твій поцілунок, наче ковток чистого повітря, і я ніяк не можу надихатися.

— То я твій балон із киснем?

«Що? Це справді сказала я? Господи, нехай земля розкриється піді мною, і я зникну!» — лаяла я себе подумки за зовсім недоречні слова.

Із широко розплющеними очима й палаючими щоками я дивилася на Джейкоба. Виявляється, навіть у такому розслабленому стані я все-таки могла зіпсувати приголомшливий момент. Але що цікаво, в очах Джейка я побачила танцюючих бісенят. Сам він стискав губи, ніби стримуючи сміх, чого не можна було сказати про мене. У якому положенні ми були? Вірно, Джейк буквально лежав зверху, а я обхоплювала його ногами довкола талії. Але виявилось, що це було ще не все. У результаті я примудрилася захихотіти, будучи все ще збудженою.

Прибравши руки з талії Джейкоба, я закрила палаючі щоки:

— Вибач, я вже згадувала, що не вмію говорити так гарно, як ти.

Закинувши руку назад, Джейкоб розчепив мої ноги, а потім взявши мене за сідниці, перевернув нас. Тепер я знову була зверху, але цього разу в набагато інтимнішій позі. Я відчувала все ще наявне збудження Джейка, і він це знав, але не відсував мене. Останні стосунки, які практично зламали мене, закінчилися дуже давно й за весь цей час, я не підпустила до себе жодного хлопця. Джейкоб став єдиним, кому я довірилася та відкрилася після того, як мені розбили серце. І він був тим, завдяки якому я зраділа цьому. Адже саме той шлях, з усіма його перешкодами та випробуваннями, привів мене до Джейкоба.

Нахилившись уперед, я мимоволі посилила тиск, через що Джейк злегка здригнувся.

— Мені встати? — питання з першого місця в Топ-10 «Ідіотські недоречні питання під час близькості з хлопцем», вирвалося немов горобець, якого не спіймаєш. І куди ж поділася дотепність нової Еріки, коли вона була так потрібна?

— Ні, солодка, це все ще так само приємно, — прошепотів він у відповідь, намагаючись дотягнутися до моїх губ. — Просто трохи незручно дивитися в очі, коли ти приносиш мені неймовірне задоволення. Не знаю, як це виглядає для тебе. Як я виглядаю, — збентежено промуркотів Джейкоб.

1 ... 158 159 160 ... 211
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"