Василь Павлович Січевський - Тринадцять градусів на схід від Грінвіча

промовила:

— Кіно нове буде. «Клеопатра»… Елізабет Тейлор і Річард Бартон у головних ролях.

Касян дивився на голубий конверт і мовчав. Якусь мить, майже вороже, з-під лоба молодичка дивилась на нього, потім махнула рукою і подалась донизу, лунко цокаючи підкованими чобітками. Він стежив за нею і хукав на задубілі пальці. Від голубого конверта несло духом злежалого паперу і друкарської фарби. «І де вона тут духи почула, та ще й французькі?..» Повернувшись спиною до вітру, почав розпечатувати голубий конверт, у якому був лист від Інгрід.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА

Шпіцберген. Баренцбург,

геологорозвідувальна партія.

Касяну Калікіну

Спішу повідомити. Сьогодні із Осло дзвонив Людвіг. Стортінг затвердив рішення уряду про призначення його губернатором Шпіцбергена. Так що через місяць ми будемо в Лонгірбюені. Долі забаглось, аби ми зустрілися знову! Мені часом здасться, що цієї зустрічі я чокаю все життя. Чекаю і боюсь її. Боюсь, як дівчинка перед першим побаченням. Інколи я забуваю, що мені не вісімнадцять і що ми розлучилися не вчора… Двадцять з лишнім років — немалий строк, але виявляється, недостатній, щоб згасити пам'ять серця.

Усі ці роки думки про тебе, про нашу любов живили мою душу. Живлять і зараз, та поступово моє почуття до тебе стало іншим, більш глибоким, чи що… Воно стало моєю сутністю, і я боюсь, що, втративши його, я втрачу себе. Я знаю, наша зустріч додасть, вдихне в мою душу нові сили, але від того, чим я жила раніше, безперечно, щось та відніметься, і я вже ніколи більше не зможу так солодко тужити за тим, що відійшло, що не забулося…

Прочитавши ці рядки, ти, напевне, посміхнешся. Хай! Хай ми вже не такі молоді, але це наше і тільки наше з тобою… У всьому світі це стосується тільки нас двох.

P. S. Твій намір писати про нашу юність книгу чудовий! Ти молодець, Кассію! Людвіг звернувся до державного архіву, а я засіла в бібліотеці й відібрала публікації про Шпіцберген воєнних років. Ми вирішили, хай це буде в пам'ять про Ролфа.

Годинник б'є північ…

Про все інше писати не буду. Як кажуть, подробиці при зустрічі, тим більше, що до неї вже на цілу добу скоротиться шлях.

Цілую!

Інгрід Крістіансен,

Хаммерферст, травень 1970 року.

Оглавление Василь Сичевський ТРИНАДЦЯТЬ ГРАДУСІВ НА СХІД ВІД ГРІНВІЧА Роман ЧАСТИНА ПЕРША ТАЄМНИЦІ СПЛЯЧОГО РИЦАРЯ   ЗАМІСТЬ ПРОЛОГА   Розділ перший «ГРЕЙС О'НЕЙЛ»   Розділ другий ВІДХИЛЕННЯ ВІД КУРСУ   Розділ третій ПЛИГАЙ, МАЛИЙ!   Розділ четвертий ПОШТА ПРИЙШЛА   Розділ п'ятий ТАЄМНИЦІ СПЛЯЧОГО РИЦАРЯ   Розділ шостий НІМОТНІСТЬ ПОЛЯРНОЇ НОЧІ   Розділ сьомий ЩОДЕННИК ГРЕГЕРІСА АЛЬВІНГА   Розділ восьмий ЛЮБОВ — ВОНА ТАКА…   Розділ дев'ятий БУДИНОЧОК В УЩЕЛИНІ   Розділ десятий КАРРИКВАЙВІШ ЧАСТИНА ДРУГА ПРИЧАЛ ПЕТРА ДОБРИНІ   Розділ перший КАПІТАН ЗАТОНУЛОГО КОРАБЛЯ   Розділ другий ЩАСЛИВЧИК МАРТІН   Розділ третій ФОРТУНА ПОСМІХАЄТЬСЯ   Розділ четвертий «КРІСТІНА»   Розділ п'ятий ПІДВОДНИЙ ЧОВЕН «У-206»   Розділ шостий ВЕЧІР У КАЮТ-КОМПАНІЇ   Розділ сьомий СТРАШНІШЕ ЗВІРА   Розділ восьмий КРАПЛЕНІ КОЗИРІ   Розділ дев'ятий ЧЕКАННЯ ПОПУТНОГО ВІТРУ   Розділ десятий ВІЗИТ З МОРОКУ   Розділ одинадцятий ПРИЧАЛ ПЕТРА ДОБРИНІ   ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА