Дієз Алго - Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго

Розділ 61

АВА

Сьогодні я вбрана у те саме плаття, що й на весіллі. Воно найбагатше і найкраще підходить для того, щоб бути представленою при дворі. Багряний колір переливається м’якими відтінками, сріблясто-сіра нижня сорочка виглядає через прорізи рукавів і в розрізі верхнього плаття. З прикрас – срібна діадема і кольє з гранатами. Від показної пишності золота й рубінів я відмовилась – як на мене, прикраси для того, щоб відтіняти мою красу, а не затьмарювати її. Не хочу виглядати лялькою з провінції, що натягнула на себе всі коштовності, до яких змогла дістатися. Єдине виключення – масивний сімейний перстень власниці Вінтхолу. Великий рубін в багатому золотому переплетінні. Разом з моїм заручним – це всі перстні, які я погодилась надіти. І саме головне – срібний браслет, що вигадливою в’яззю охоплює моє зап’ястя. На відміну від інших прикрас, він схований за рукавом і не призначений для загального огляду.

На Міргані такий самий – і теж прихований. Вони сьогодні і справді мають стати нашими козирями. Його одяг у двох кольорах – чорному та сірому, але з багатою срібною вишивкою. Ми маємо виглядати доповненням одне до одного навіть у одязі.

Айвен і леді Агата витратили багато часу, розповідаючи мені про придворні порядки і навіть тренували. Тому я знаю, як маю поводитись і почуваюсь досить впевнено, йдучи під руку з чоловіком великою залою, повною придворних, у самий кінець – туди, де стоять королівські трони. На іншу руку Міргана спирається його мати – леді Агата вирішила нас підтримати, а позаду йде Грейс, ведучи за руку Рея. Ми являємо собою красиве видовище – Мірган у чорному і сірому, я у багряному та леді Агата у сріблястому. Одяг Рея – комбінація наших кольорів. Айвен продумана у всьому. Навіть наш вигляд має змушувати вважати нас одним цілим, пояснила вона. Ненав’язливо створювати відповідне враження.

Ми підходимо до королівського трону і схиляємось у поклоні.

- Ваша величність, ваші високості… дозвольте представити вам мою дружину, леді Аву Лінд Грехот Варан і мого сина, Рейвена Варана. З моєю шановною матінкою ви, без сумніву, вже знайомі.

- Вітаю, - скрипуче звучить голос Вортімера, - Звичайно, я пам’ятаю вас, леді Агато, радий знову бачити в цих залах. Тут все менше тих, з ким я починав, тим цінніше бачити тих, поруч з ким пройшли молоді роки.

- Так, ваша величність, - відповідає леді Агата, згідно опускаючи очі - Війна дуже прорідила ряди Бетанії. Однак нам з вами пощастило мати гідних спадкоємців.

- А Міргану пощастило ще більше, - втручається принц Седрік, примружуючи рудуваті вії . – Ти начебто не згадував, що одружений в минулий приїзд?

- Не згадував, але був, - незворушно відповідає Мірган, - і, як бачиш, вже давно.

Він трохи розвертається, щоб відкрити королівським очам Рея, який тримається за руку Грейс. Вона легенько підштовхує його і той робить кілька кроків вперед, після чого Мірган піднімає його на руки. Тільки сліпий не побачить зараз їх схожість.

- Проте ваше весілля відбулось неповний місяць тому, - чується уїдливий голос поруч з троном. – Твій син – бастард, чи й не син тобі зовсім?

Обертаючись, бачу невисокого чоловіка з землисто-білим обличчям і рідкуватим волоссям. В холодних бляклих очах безсилий злий блиск, який він і не намагається приховати.

- Так, офіційне весілля відбулось місяць тому, лорде Суейвіл. – злегка примружуючись, відповідає Мірган. – На жаль, коли ми заключили цей шлюб, обставини не сприяли святкуванню. Тому ми відзначили його тепер, після перемоги. Мої люди були щасливі погуляти на весіллі свого лорда. Так само, як ваші будуть щасливі погуляти на похоронах свого. Адже поки ви носите меч, повинні стежити й за своїм язиком.

- Ну що ви, лорде Варан, - кривиться лорд Суейвіл, - ні в якому разі я не мав на меті образити ні вас, ні вашу…дружину. Та й леді виглядає замолодою, щоб мати такого великого сина.

- Справді, - усміхається принц Седрік, - дивлячись на красу молодої леді Варан, розумієш, чому ти не спокусився такою щедрою, за твоїми словами, пропозицією.

- Вона й справді щедра, ваша високість, тому я й привіз представити причину моєї відмови. Думаю, тепер ти мене зрозумієш і не триматимеш образи?

Седрік весело усміхається і спускається з трону, щоб потиснути руку Міргану, а потім розвертається до мене і підносить мою руку до губ.

- Щасливий вітати вас при дворі, леді Ава Лінд. Сподіваюсь, вам тут сподобається і ми будемо мати задоволення бачити вас досить часто. Моя наречена, принцеса Айгуль, цінує товариство вірних людей.

- Дякую за добрі слова. Я буду рада скласти компанію принцесі, якщо така її воля.

Сама принцеса сидить в цей час незворушно, як порцелянова лялька і з виразу чорних видовжених очей зрозуміти, про що вона думає, неможливо.

- Можливо, ви обидві бажаєте зараз прогулятися залом? – припускає принц Седрік. – Адже ти достатньо добре знаєш палац, моє серце, щоб показати леді Аві Лінд його принади.

- Звичайно, - слухняно погоджується принцеса Айгуль, - пройдемось до фонтанів, леді Аво? Це моє улюблене місце.

Випровадженні таким чином, ми з принцесою чинно слідуємо до тих фонтанів. Айгуль іде попереду, показуючи дорогу, а Грейс, взявши Рея, поспішає слідом за нами. Чоловіки бажають розмовляти в чоловічій компанії, і Міргану, підозрюю, доведеться витримати бій, щоб досягти свого. Та мені також не буде просто – відчуваю, що Айгуль також влаштує допит зі свого боку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍