Оля - Знову нема світла?, Оля

-чекаємо Едгарда та королівську свиту. Тут будуть кореспонденти, тому батько буде вдавати чудову сім'ю, люблячого батька та чудові відносини між дітьми. Ти не звертай уваги.

-а як тут увагу то не звертати, людей багато буде?

-так, багато. Ти не хвилюйся головне, бо ми незнаємо, що може викинути твоя сила.

-не думаю, що зараз я більше буду хвилюватися ніж коли потрапила сюди, тому по ідеї проблем не має бути.

-тоді добре.

В залу увірвалася товпа. Вони мали щось на подобі наших фотоапаратів, зі всіх боків очі сліпили білі спалахи. Я навіть не встигла зрозуміти, що відбувається, а люди як ні в чому не бувало продовжували свою справу. Буквально через декілька хвилин в залу зайшов Едгард, що мені сподобалося, адже я розуміла, що хлопець не буде це довго терпіти, тому цей цирк має скоро закінчитися, одразу за ним ввійшли імператор та імператриця та їх син. Вони були веселими та робили вигляд, що краще не може бути. Імператор підійшов до свого старшого сина та почав говорити надихаючу промову своєму сину, але в очах я бачила вогник ненависті. Вперше я бачу як батько ненавидить свого сина, зазвичай все навпаки, таке я бачила тільки в серіалах. Ну що, Дашо, подобалися турецькі серіали та фентезі, ось і отримуй. Гібрид якийсь, гібрид фентезі і турецького серіалу. Коли імператор закінчив свою промову до своїх дітей, ми ввійшли в портал та я роззявила рота коли побачила це все.

-це все на яву? Я в це не вірю? Очуміти, це щось нереальне. Розповіла б подругам то в псіхушку б мене заперли, чесне слово, це треба зняти.

-ти не можеш.

Прошепотіла мені Аманда та я зрозуміла, що тут я не маю права на такі відкриті емоції та на нашу техніку. Для всіх я місцева.

Академія була величезною, до академії вели величезні сходи з мармуру. Двері були метрів 6. Вони були масивними та одразу показували велич.

-що ти сказала? Псих що?

-вибачте. У мене просто шок, така краса, у нас є такі установи де тримають психічно хворих людей. Вони можуть марити, або робити якісь ненормальні дії, звичайно є ще ті, які попали туди не через марення та галюцинації, а по іншим причинам, проблеми з психікою.

-у нас теж є такі установи, але вони секретні, зазвичай про них незнають.

-я ще багато дізнаюся про цей світ.

-це точно.

Ми пішли по сходам та нам відкрили двері, переді мною відкрився зал. Це був хол академії. Він був неймовірним. Висока стеля, колони, які були вкриті різними візерунками, а посередині зали виднівся стіл за яким сиділа молода білява дівчина. Вона здалася мені привітною та досить красивою, подивимося, що буде далі і чи буде вона така сама привітна як на перший погляд. Ми підійшли до дівчини та вона почала говорити.

-Едгард, рада бачити, на цей раз з сестрою?

-так.

-а це хто?

-Даніелла Корс.

Обізвалася я та дівчина округлила очі. Тільки зараз вона схоже побачила мої очі та зрозуміла хто я.

-невже ти обрана?

-так.

-ти родичка Омелії Корс?

-так, дальна родичка. Мама померла дуже рано, а мене принесла до палацу перед смертю, тому я все життя жила в палаці.

-цікаво, Аманда, вас разом в кімнату заселити?

-так, якщо зможеш.

-зможу і не таке.

-чудово.

-з вами буде ще одна дівчина, з нею зустрінетеся в кімнаті. Вона вже приїхала.

-дякую.

-Едгард, ти як і раніше?

-ти ще питаєш, Сандра.

-ну можливо захотів з кимось іншим жити. Я не знаю. Фенегал теж тепер вчиться тут, можливо ти б хотів жити разом з нею.

-кажеш так наче незнаєш мене, та й з Фенегал ми розійшлися.

Цікаво, і хто ж така ця Фенегал?

-вона єдина хто з дівчат відносився до брата як до друга, а не до сина короля, який може привести тебе до влади, з самого початку вона показувала характер, показувала байдужість.

Пояснила мені Аманда.

-тоді ясно чому твій брат так відноситься до мене.

-чому ж?

-тому що він звик, що його використовують, а ні я, ні вона цього не робимо.

-ти права, брат не любить коли з ним спілкуються заради вигоди. Тільки от вона справді користувалася ним. Ці всі її слова мені нічого не потрібно і так далі були простою балаканиною, та й такою вона була тільки спочатку, а потім почалося купи мені те, се, тому він прийняв тебе так погано, адже думав, що ти така сама.

-а з Вільямом вони як познайомилися?

Вирішила перевести я тему.

-він син радника імператора, тобто батька, тому ми знаємо один одного з дитинства. Так вийшло, що вони ровесники, от і здружилися, Вільям не шукав вигоди. Він завжди був вірний принципам та дружбі, от вони і здружилися. Брат цінить дружбу та ввіданість, це, мабуть, найкращі якості в людях для брата і для мене.