Таша Клим - Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим

Глава 35. Сьомий день на пляжі

МОЛЛІ

У мене вже стало звичкою прокидатися від крику божевільних чайок. І якого біса їм не спалося в таку рань? На годиннику ж була лише дев'ята ранку. Можливо, режим давав про себе знати, але навіть на пляжі, будучи у відпустці, я прокидалася рано. Насторочивши вуха, я не почула в таборі сторонніх звуків, крім цих птахів, що вічно реготали. Звільнившись із полону незручного спального мішка, я насамперед вибралася з намету. Ця ніч була досить теплою, плюс забинтована нога, тому я відчувала себе страшенно липкою від поту.

Намет Джесс був розстебнутий і знаходився навпроти, тому до неї я пішла першою. На мій подив, подруга вже не спала.

— Погоджуючись на відпустку на пляжі, я не врахувала цих божевільних тварин, — роздратовано озвалася Джессіка, щойно я залізла всередину.

— Мене вони теж постійно будять, — пробубнила я, знову вибираючись назовні.

Сонно потираючи очі, я підійшла до намету Еріки, щоб розбудити подругу, якщо вона вже не прокинулася. Розстебнувши блискавку, я, м'яко кажучи, була шокована. Еріка солодко спала в обіймах Джейкоба. Як би нічого такого, вони наче разом, та й на них був одяг, але я все одно відчула себе ніяково.

У мою все ще затуманену свідомість почали прориватися розмиті спогади. Вночі, майже заснувши, здалося, що я чула голоси Джейка, Джона та Еріки. Я навіть хотіла щось сказати їм, щоб ті заткнулися й не заважали спати, але обійми Морфея були такими міцними, що мої слова так і залишились у свідомості.

Повільно застебнувши блискавку, я піднялася на ноги й розвернулася до намету Вікі. Він теж був закритий, а відкривати його я не наважилася. А раптом і вона була там не одна?

Повернувшись до себе, я поспіхом згребла банне приладдя й зібралася вирішити хоча б одну ранкову проблему — позбутися відчуття липкості на тілі.

— Гей, яка муха тебе із самого ранку вкусила? — спитала Джессіка, вибравшись із намету.

— Через цю чортову пов'язку я впарилася, хочу швидше прийняти душ, — відповіла я.

А додавати, що я побачила Еріку в обіймах Джейка і, можливо, Вікі теж була не одна, я не стала.

— Почекай, я з тобою, — сказала Джесс, повертаючись у намет. — Розбуди решту, — додала вона, збираючи потрібні речі.

— Дівчата, ми купатися! Підходьте, як будете готові! — якомога голосніше оголосила я.

— Якого чорта ти кричиш? — обурилася Джессіка, вибравшись із намету з рушником та косметичкою в руках. — Ранок, не можна так із живими людьми. Досить із нас цих чайок на допінгу.

Подруга було повернулася до намету Еріки, але я на диво швидко підійшла до неї і, взявши під руку, сказала:

— Якщо вони їх не розбудили, то нехай сплять. Прийдуть як прокинутися.

— І то правда, — Джесс стиснула губи й хитнула головою.

У той самий момент, коли мені вдалося відволікти подругу, з намету Еріки долинув шерех. Вдавши, що нічого не було чути, я смикнула Джессіку за руку й потягла до душових кабін.

Наша азіатська італійка найбільше мені подобалася вранці, оскільки була не дуже балакуча. Завдяки цьому я змогла повернутися до своїх роздумів. Весь час на пляжі Еріка була дуже щаслива — це факт. Як виявилося, вона зустріла Джейкоба ще першого дня, тому причина такому щастю була цілком зрозуміла. Він здавався хорошим хлопцем, хоча про Роя я теж так думала, а в результаті Еріка випала з життя майже на рік. Я завжди вважала, що добре знаюся на людях, але в той раз помилилася. Учора Сем сказав, що мені нема про що турбуватися, тільки як я могла довіряти словам малознайомої людини?

— Мені здається, Джейк непоганий хлопець, — порушила мовчання Джесс, ніби прочитала мої думки чи думала про те саме.

— Що? — перепитала я.

— Кажу, Джейкоб наче хороший хлопець. Як думаєш? — повторила вона, зайшовши до душової кабіни. — Я перша.

Джессіка передала мені рушник, щоб я тримала його, імітуючи двері, а косметичку з банним приладдям повісила на гачку, з внутрішньої сторони кабінки.

— Сем сказав, що немає причин для хвилювання, — відповіла я, відвернувшись до хатини.

— Ну а що ж Сем? — у голосі подруги почулася посмішка.

Я закотила очі і хмикнула.

— Ох, Джесс, у хлопця сталева броня, — з легкою досадою відповіла я.

— У штанях? — подруга видала смішок, на який я повернулася.

Вона спокійно милася і з хитрим виразом обличчя грала бровами. Так поводитися могла лише Джессіка.

— У тебе тільки секс на думці? — спитала я, схиливши голову набік.

— Ні, але якби Джеймс менше відкривав рота, то я, можливо, завалила б його, — цілком спокійно заявила подруга. — Легка здобич.

І яким дивом вона так довго була з Майком? Хоча їхні стосунки — окрема розмова. Без перебільшення — це була загадка століття!

— У тебе хлопець у Лос-Анджелесі, — нагадала я подрузі.

— Чия б корова мукала. Сама ж он на блондина око поклала, — не поступалася Джессіка, намилюючи волосся. — І взагалі, бабії на кшталт Джеймса мене не цікавлять, сама знаєш.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍