Невідомий Автор - Біблія, Невідомий Автор

І вже більше не знав він її.

27 І як настав час народжувати, то виявилося, що близнята в утробі її.

28 І як були пологи, показалася рука одного, і взяла повитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, промовляючи: Цей вийшов першим.

29 І сталося, що він втягнув свою руку, а вийшов його брат. І сказала вона: Нащо ти роздер для себе перепону? І назвала його Перец.

30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала його Зерахом.

Буття 39

1 А Йосип був відведений до Єгипту. І купив його єгиптянин Потіфар, царедворець фараонів, головний царської сторожі, з руки ізмаїльтян, що привели його туди.

2 І був Господь з Йосипом, а він став людиною, якій щастило. І пробував він у помешканні свого пана, єгиптянина.

3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить руці його.

4 І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над господарством своїм і все, що мав, віддав в його руку.

5 І сталося, відколи він призначив його над усім, що він мав, то поблагословив Господь єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що він мав, у будинку й на полі.

6 І він віддав усе, що мав, у руку Йосипа. І не переймався він нічим, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.

7 І стала задивляться на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: Ляж зі мною!

8 А він відмовився і сказав до жінки пана свого: Тож пан мій не переймається при мені нічим у господарстві, а все, що його, він дав у мою руку.

9 Нема більшого в цьому будинку від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло і згрішу перед Богом?

10 І вона кожного дня приставала до Йосипа, а він не слухав її, щоб лягти з нею.

11 І одного дня прийшов він робити свої справи, а в будинку не було нікого з людей.

12 І схопила вона його за одяг його, кажучи: Лягай же зі мною! А він залишив свій одяг в її руці, та й вибіг надвір.

13 І як побачила вона, що він залишив свій одяг у її руці та й утік надвір,

14 то покликала людей свого будинку, та й сказала їм: Дивіться, він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластися зі мною, та я закричала.

15 І як почув він, що я закричала, то кинув одяг свій у мене та й утік на надвір...

16 І я поклала його одяг при собі аж до приходу пана його.

17 І вона переказала йому ці слова: До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.

18 І сталося, як я закричала, то він залишив свій одяг, та й утік надвір.

19 І як почув пан його слова своєї жінки про вчинок раба його, то запалився гнів його.

20 І взяв його Йосипів пан та й віддав до в'язниці, до місця, де були ув'язнені царські в'язні.

21 А Господь був з Йосипом і проявив до нього милосердя та дав йому милість в очах головного в'язниці.

22 І головний в'язниці дав у руку Йосипа усіх в'язнів, що були у в'язниці, і все там робили з волі його.

23 Головний в'язниці не переймався тим, що дав у руку Йосипові, бо Бог був з ним, і у всьому, що він робив, щастив йому Господь.

Буття 40

1 І сталося по тих пригодах, чашник єгипетського царя та пекар завинили були панові своєму, цареві єгипетському.

2 І розгнівався фараон на двох своїх євнухів, на головного чашника і на головного пекаря.

3 І віддав їх під варту головному царської сторожі до в'язниці, де Йосип був ув'язнений.

4 А головний царської сторожі приставив Йосипа до них, і він їм прислуговував. І були вони деякий час під вартою.

5 І снився їм обом сон, кожному свій сон, однієї ночі, кожному за значенням його сна, чашникові й пекареві царя єгипетського, що були ув'язнені.

6 І прибув до них Йосип вранці, і побачив їх, а вони ось сумні.

7 І запитав він фараонових євнухів, що були з ним під вартою в помешканні пана його: Чого ваші обличчя сьогодні сумні?

8 А вони сказали йому: Снився нам сон, а відгадати його нема кому. І сказав до них Йосип: Чи ж не в Бога відгадки? Розкажіть-но мені.

9 І розповів головний чашник Йосипові свій сон: Бачив я в сні своєму, ось виноградний кущ переді мною.

10 А в виноградному кущі три виноградні гілки, і з'явилися бруньки, і пустили цвіт, і дозріли грона ягід.

11 А в моїй руці фараонова чаша. І взяв я ті ягоди, і вичавив їх до фараонової чаші, і дав ту чашу в руку фараонову.

12 І сказав йому Йосип: Оце відгадка його: три виноградні гілки — це три дні.

13 За три дні звільнить тебе фараон, і поверне тебе твого попереднього становища, і ти даси чашу фараона до руки його за звичаєм, як був ти чашником його.

14 І як буде тобі добре, може ти згадаєш про мене перед фараоном і вчиниш милість мені, і визволиш мене.

15 Бо я був справді вкрадений з Єврейського краю, а також тут я не вчинив нічого, щоб мене вкинути до цієї ями.

16 І побачив головний пекар, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: І я у сні своєму бачив, ось три кошики випічки на голові моїй.

17 А в кошику горішньому було всяка пекарська здоба для фараона, і птахи дзьобали її з кошика на моїй голові.

18 І відповів Йосип: Оце відгадка його: три кошики — це три дні.

19 За три дні зітне фараон голову твою, і повісить тебе на дереві, і птахи поїдять тіло твоє.

20 І третього дня, в день народження фараона, влаштував він гостину для всіх своїх рабів. І згадав він головного чашника і головного пекаря перед своїми рабами.

21 І повернув він головного чашника на його місце, і він подав чашу в руку фараонову.

22 А головного пекаря повісив, як відгадав був їм Йосип.

23 Та головний чашник не пам'ятав про Йосипа, та й забув за нього.

Буття 41

1 І по закінченні двох років, сниться фараонові, що він стоїть над Нілом.

2 І ось вийшли з річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.

3 А потім виходять з річки за ними семеро корів інших, бридких виглядом і худих тілом. І вони стали при тих коровах на березі річки.

4 І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на одному стеблі семеро колосків здорових та добрих.

6 А за ними виростає семеро колосків тонких та спалених східним вітром.

7 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.

8 І вранці занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати його фараонові.

9 І сказав головний чашник фараонові: Я сьогодні згадую гріхи свої.

10 Розгнівався був фараон на слуг своїх, і вмістив мене під варту, мене й головного пекаря.

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.

12 А там з нами був єврейський юнак, раб головного царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

13 І як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти повернув на становище моє, а того повісив.

14 І послав фараон, і покликав Йосипа, і його швидко вивели з в'язниці. І змінив він одяг свій, і прибув до фараона.

15 І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув, що ти можеш відгадати його.

16 А Йосип сказав до фараона: Не я, Бог дасть відповідь на благо фараонові.

17 І сказав фараон до Йосипа: Бачив я у сні своєму ось я стою на березі Нілу.

18 І вийшли з річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.

19 А потім вийшли за ними семеро корів інших, слабких, бридких і худих тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому Єгипетському краї.

20 І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.

21 І ввійшли вони до черева їхнього, але по них не видно було, що з'їли вони тих ситих корів, вигляд їхній був лихий, як і до того. І я прокинувся.

22 А ще мені приснилося, що сходять на одному стеблі семеро колосків повних та добрих.

23 А потім виростають за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східним вітром.

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.

25 І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог зробить, те він повідомив фараонові.

26 Семеро корів добрих, то сім років, і семеро колосків добрих, то сім років достатку вони. А сон один він.

27 А сім корів худих та бридких, що вийшли за ними, то сім років вони, а сім колосків порожніх і спалених східним вітром, то будуть сім років голодних.

28 Про це я сказав фараонові: Що Бог показав фараонові свої наміри.

29 Ось настають сім років, великий достаток у всьому Єгипетському краї.

30 А по них настануть сім років голодних і буде забутий весь той достаток в Єгипетській землі, і голод винищить край.

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

33 А тепер хай фараон знайде людину розумну і мудру, і хай поставить її над Єгипетською землею.

34 І хай призначить урядників над краєм, і хай за сім років достатку збирає п'ятину врожаю Єгипетської землі.

35 І хай вони збирають усе збіжжя тих добрих років, що приходять, і хай вони збирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і хай бережуть.

36 І буде та їжа на запас для краю на сім років голодних, що настануть в Єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.

37 І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його слуг.

38 І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться людина, як оця, що дух Божий у ній?

39 І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то нема такого розумного й мудрого, як ти.

40 Ти будеш над господою моєю, а слів твоїх вуст буде слухатися весь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.

41 І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім Єгипетським краєм.

42 І зняв фараон каблучку з своєї руки, та й дав її на руку Йосипову, і одягнув його в одяг з вісонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

43 І зробив, що він їздив його другою колісницею, і щоб кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім Єгипетським краєм.

44 І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підніме своєї руки та своєї ноги у всьому Єгипетському краї.

45 І дав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону.