Катерина Воронцова - За жагою кохання. Книга 2, Катерина Воронцова

Веселощі одразу обірвалися і чорна темрява впилася в обличчя чоловіка.

- Для мене вона просто чергова іграшка, - красиві губи презирливо зігнулися. - Адже ти ще не забув, які в мене смаки й апетити?

Посміхнувся, коли побачив, як зблід Северський.

- Бачу, що не забув...

- Андріана не така, щоб розділяти твої збочення, - вишкірився Дан.

- Та що ти? А яка, га? - Скажений піднявся і Дан моментально віддзеркалив його рух.

Тепер чоловіки стояли один проти одного, немов два хижаки, готові будь-якої хвилини до смертельного стрибка. Обидва високі й підтягнуті, вони пропалювали ворога безжальним холодом. Дві пари очей - сірі та чорні - зіштовхнулися ніби два величезні айсберги в лютому океані ненависті.

. - Ти впевнений, Север, що за ті дні, коли трахав її, дізнався про дівчинку достатньо? - повільно цідив слова Скажений. - Хіба ти ще не зрозумів? Їй просто подобається бути зі мною, що ти їй міг запропонувати, свої джентельменські штучки? Для неї ти прісний, мов хліб ченця.

- Замовкни, не ліпи на всіх свої мірки. Де дівчина? - Дан повторив запитання і стиснув кулаки, утримуючи хижака, що рвався назовні.

- Лялька на одній із моїх вілл, дівчинка розважається, відпочиває і засмагає. Люблю шоколадні сіднички, - він знову розреготався.

- Ти думаєш, я повірю у всю цю п'яну маячню. Що ти з нею зробив? - Дан схопив Скаженого за грудки.

Його зграя миттю кинулася до них, але головний відмахнувся і ті відступили, але недалеко.

- Андріана казала, що вагітна моєю дитиною, - прошипів Дан, не випускаючи з хватки відморозка.

- Дурень, - Скажений висмикнув із міцного захоплення чорний джемпер і відштовхнув хлопця від себе, - та набрехала вона все, немає ніякої дитини, це просто ігри. Дівчинка, як і я, любить бавитися, ми складаємо казочку - ти ковтай.

- Пішов ти, - процідив Дан. - Я знайду Андріану і якщо через тебе з її голови хоч волосина впаде, присягаюся, я зітру вашу грьобану сімейку з лиця землі. І ти мене не зупиниш.

- Лялька - моя. Вона була й буде зі мною. Ти зрозумієш, яким був придурком, коли побачиш це на власні очі, - прогарчав Скажений.

Несподівано двері складу відчинилися і всередину влетів ще один бандитський посіпака.

- Дон*, там адвокт звалив, спер машину Севера, - захекавшись випалив він.

- То чого ти скачеш біля мене, як дешева шльондра, наздогнати й добити цей напівтруп, - рявкнув так, що всі підскочили.

Дан потихеньку витягнув зброю, тримаючи напоготові.

- То ж нема на чому, Скажений, шини в тачок пробиті наскрізь.

Головний різко повернувся до Дана, його очі загорілися божевіллям.

-  Все тииии, - шиплячий звук вилетів зі стиснутих зубів.

* Дон - бос (жаргон)

*Адвокт звалив - лікар утік (бандитський жаргон)