Курт Герварт Балль - Атомний вогонь над океаном

заборонити атомну зброю і не провадити більше ядерних випробувань. Ми повинні в найкоротший строк завершити серію дослідів, які я розпочав. Ядра повинні з'єднуватись, не звільняючи радіоактивних часток.

Стефсон опустив униз стиснуті кулаки і запросив Кальмана зайти в свій кабінет.

— Я не зовсім певний, І. Ф., що ваші думки цілком правильні, — тихим, в'їдливим голосом сказав Кальман.

Стефсон уже біля самих дверей оглянувся, пропустив колегу і спитав:

— Що ви маєте на увазі?

— Боюся, що тепер взагалі справу вирішують не думки, а тільки факти, І. Ф. І таким фактом є наші досліди по створенню Х-10. Я американець, — сказавши це, Кальман виструнчився, — тому мені прикро, що в Стокгольмі прийнято пропозиції: заборонити атомну зброю і припинити її випробування. Участь американців у конференції межує із зрадою батьківщині. Цими людьми має зайнятися комітет по розслідуванню антиамериканської діяльності. Вашому батькові зовсім не слід було їздити туди. — В сірих очах Кальмана спалахнули іскорки фанатизму. — Ми не відмовимося од завдання, яке стало нам близьким і рідним!

— Завдання, яке стало нам рідним? Гуманізм — поняття інтернаціональне.

— Інтернаціональне! — знизав плечима Кальман. — Між Аляскою і Вогненною Землею є тільки одне поняття — американське завдання!

І. Ф. Стефсон з удаваною цікавістю розглядав папери на своєму робочому столі. Вони дійшли до межі, до якої з Кальманом можна було розмовляти. Сперечатися далі не було рації, бо він фанатично вірив в «американське завдання».

— Про це питання, дорогий колего, ми вже говорили не раз, але розв'язати його не в наших силах. У нас свої завдання, в тому числі і з'єднання малих ядер. Пробачте, мені ще треба зайти до Брекдорпа, — Кальман рвучко повернувся і попрямував до виходу. — Нам ще частенько доведеться дискутувати, Стефсон, — кинув він через плече. — Ви уникаєте таких розмов. Ви прибічник компромісів.

— Я вчений, Кальман, і відповідаю за наукову роботу в Мехіко-Занді, тому вважаю, що ми й далі повинні розглядати керований процес з'єднання ядер без нейтронів як питання номер один.

Кальман зачинив двері. Стефсон зітхнув. З цим Кальманом завжди доводиться сперечатися. Кожне наукове питання він повертає по-своєму, тлумачить його з погляду своїх теорій. Дивно, що така людина відповідає за досліди в Мехіко-Занді по створенню «чистої» радіоактивної бомби. Це питання мучило Стефсона вже кілька тижнів. Адже «чистої» бомби нема…

Стефсон переглянув папери, підписав їх і хотів уже натиснути на клавіші розмовного апарата, щоб спитати у Біт, чи можна зайти до Брекдорпа, коли хтось постукав у двері.

Увійшов один з наймолодших науковців атомного міста Роджер Бредлі. Він явно був чимось стурбований. «Певно, дізнався, що його звільняють», — подумав Стефсон.

Професор вийшов з-за стола, подаючи гостеві обидві руки. Він, Стефсон, зробить усе, що в його силах, щоб Бредлі лишився на роботі в Мехіко-Занді.

— Пробачте, містер Стефсон, але я сьогодні вже чотири рази намагався поговорити з містером Брекдорпом. Я прошу у вас поради. Я — ми… Ліліан і я дуже стурбовані.

Вигляд у нього був розгублений.

— Будь ласка, сідайте. Якщо вам можна допомогти, я зроблю все, що від мене залежить.

У ці дні, після вибуху, коли очищали цементні шляхи і покрівлі корпусів атомного міста від радіоактивного пилу, у Брекдорпа щодня відбувалися наради. Директор і Шпрінгер домагалися звільнення з роботи в атомному місті кількох науковців. Проти жодного з них, у тому числі й проти Роджера Бредлі, не було ніяких компрометуючих матеріалів. Однак одним помахом руки Брекдорп, зарахував їх до «неблагонадійних». Директор вважав, що коли звільнять частину вчених-атомників, то серед них буде і «злочинець», винуватець вибуху. Наче так легко підібрати нових науковців для Мехіко-Занда, наче десь є готові спеціалісти.

Стефсон підсунув Бредлі сигарети і подав запальничку.

— Слухаю…

— Пробачте, пане професор, але я змушений говорити про випадок у корпусі 37, незважаючи на заборону. Це чисто особиста справа, можливо, цілком невинна. Може, ви сміятиметеся з мене… Я навіть був би радий, якби ви мене висміяли…

Бредлі запитливо глянув на Стефсона, і той відчув полегшення: отже, розмова йтиме не про звільнення з роботи:

— Ви ж знаєте, пане професор, що моя дружина чекає дитину через місяць. І Ліліан, — вона весь час тільки про це й говорить, що цілком природно, — не дає мені спокою. Ми дуже раді, що в нас буде дитина. Тут, в атомному місті, всі живуть надто замкнено. Це зв'язано з характером роботи. І все-таки… Справа от у чому: коли трапилося нещастя в корпусі 37, Ліліан була на вулиці, пішла щось купити. — Бредлі нахилився вперед. — Моя дружина дуже турбується про долю дитини. Вона знає, який шкідливий для здоров'я вплив променів. Звичайно, я втішаю Ліліан, але сам теж непокоюсь. От я і хотів попросити директора, містера Брекдорпа, щоб сказав мені чи принаймні лікареві нашої клініки, якої сили була променева інтенсивність під час вибуху і наскільки вона поширилася на Рівертаун.

Стефсон щось занотував у книжечку. Бредлі запитливо подивився на професора. Той лагідно кивнув йому головою і сказав:

— Добре, що ви зайшли, Бредлі. З такими сумнівами не треба критися. На мою думку, вам слід повести дружину в клініку. Нехай її огляне доктор Бердслей. Я з ним поговорю, і відповідно поінформую.

Бредлі дивився в очі Стефсону з почуттям легкого страху.

— Отже, ви вважаєте, пане професор, що дитині, ще перед народженням, могло щось зашкодити? Вам відома інтенсивність гамма-променів?

Стефсон заспокоююче поклав Бредлі руку на плече.

— Прошу вас, друже, не хвилюйтеся даремно. Ми ще точно не знаємо, яка мінімальна доза здатна зашкодити такій ніжній-істоті. До того ж на різних людей промені впливають не однаково. — Він згадав Брауна. Хтось інший, напевно, вже помер би, а Браун живе. — Звичайно, в людини із спадковим зараженням променевою хворобою можуть виникнути різні ускладнення. Вашій дружині потрібен насамперед спокій. Подбайте про це, а я побалакаю з доктором Бердслеєм. Доза променевої інтенсивності, яку дістала ваша дружина, може…

— Прошу вас, містер Стефсон, — схвильовано перервав ученого Бредлі. — скажіть мені, якої