Максим Яковлев - Теорії змов. Як, Максим Яковлев
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
З оповіді про ватажків руху «свідків СРСР» зрозуміло, що серед них є як відверті шахраї (варто уточнити — і шахрайки), так і відверто божевільні. Однак тих, хто не вдається до радикальних дій, утім проявляє особливо екстравагантну поведінку, можна назвати ексцентричними особистостями. У британській та американській традиції eccentrics зображали цікавими людьми, які своєю поведінкою чи витівками вражали людей. Для контрасту з ватажками некрокомуністів розгляньмо такий приклад.
За беззастережним проханням і бажанням значної більшості громадян цих Сполучених Штатів, я, Джошуа Нортон, колишній житель Алґоа-Бей, мис Доброї Надії, а тепер останні 9 років і 10 місяців — з С. Ф. [Сан-Франциско], Каліфорнія, проголошую себе імператором цих США 46.
Такою прокламацією 17 вересня 1859 р. Джошуа Абрагам Нортон, народжений 1815 р. (за іншими джерелами 1817 р. 47) у Лондоні, який більшу частину життя провів у Південній Африці, після повного провалу своїх бізнес-ініціатив, переїхав до США, де оголосив себе імператором «цих США», а після Другої французької інтервенції в Мексику 1861 р. ще й «протектором Мексики» 48. Свої прокламації Нортон І публікував у San Francisco Evening Bulletin спочатку як платні оголошення, але згодом газета публікувала їх сама — для розваги читачів. За 21 рік (!) правління самопроголошений імператор опублікував дуже багато цікавих наказів, зокрема із закликами до розпуску Конгресу США, з вимогами побудувати міст через затоку Сан-Франциско, але й з дуже конкретними закликами, як-от, приміром, купити йому новий парадний мундир чи підтримати авіаційні експерименти Фредеріка Марріотта, який саме займався своїм першим літальним апаратом у Сан-Франциско 49, дозволити чорношкірим користуватися трамваями і не дискримінувати іммігрантів з Китаю 50. У Сан-Франциско Нортон був дуже популярним, для туристів виготовлялося безліч сувенірної продукції з ним, тож, як писав один з біографів «імператора» В. Друрі, «не Нортон годувався із Сан-Франциско, а Сан-Франциско годувалося з Нортона» 51. Він писав листи до королеви Вікторії з пропозицією одружитися, до короля Гаваїв Камегамеги V, більшу частину дня гуляв у парках, ходив на різні публічні заходи, відвідував театри і взагалі вів активне світське життя. Історики вважають, що деякі з приписаних Нортону наказів та прокламацій редакція тогочасної газети Daily Alta California вигадувала сама. Гроші «імперського уряду Нортона І» тоді були цінним сувеніром, а тепер — нумізматичною рідкістю. Історія самопроголошеного імператора США Нортона І разюче контрастує з історіями деяких ватажків некрокомуністів не ексцентричністю їхніх заяв (у цьому між ними є подібності, адже Нортон теж закликав до розпуску Конгресу і вимагав від тогочасних силовиків ужити необхідних заходів), а ставленням суспільства: відкрита і багатоманітна спільнота Сан-Франциско періоду після Золотої лихоманки потішалася зі своїх ексцентриків, але й цінувала їх за яскравість, неординарність, за їхні витівки. «Раніше поняття “ексцентричність” і “божевілля” використовувалися як взаємозамінні на позначення будь-кого, чия поведінка була дивною чи непередбачуваною» 52, зазначають Д. Вік та Дж. Джеймс, автори книжки про ексцентричних людей «Ексцентрики. Дослідження психічного здоров’я та дивакуватості». Д. Вік як професійний психотерапевт зауважує, приміром, що ексцентричні люди «демонструють деяку схожість із шизофреніками» 53. Мешканці Сан-Франциско, які пишалися своїм ексцентричним імператором, чудово це розуміли, але замість примусового лікування в закритому психіатричному закладі вони запрошували його на концерти, виготовляли сувеніри з його зображенням, отже, користь громаді міста Сан-Франциско від витівок Нортона І була неабияка.
Якщо вірити біографії Нортона І, то сам Марк Твен, почувши про смерть самопроголошеного імператора, неймовірно шкодував, що ані він, ані хтось інший з письменників і публіцистів того часу не написали про нього 54, хоча, за словами видатного письменника, який був у захваті від «імператора», Нортон був саме тим, хто заслуговував на «увічнення у своїх творах найкращими письменниками» 55. Можливо, якісь видатні російські письменники майбутнього напишуть про Торгунакова, Тараскіна, Мелихову чи інших ватажків некрокомуністів, які справді проявляють риси ексцентричної, а відтак не зовсім психічно нормальної поведінки. Разом із тим можна припустити, що разюча відмінність як їхньої діяльності від того, що робив «імператор» Нортон І, для збереження пам’яті якого у США досі існує цілий фонд 56, так і спільноти прогресивного міста США середини ХІХ ст., що вирізнялося відкритістю та толерантністю, від сучасного російського суспільства вказує на те, що навряд чи рух некрокомуністів увійде в історію як світлий спогад про «хороші» часи Росії.
Вправа 1. «Райх досі живий». У сучасній Німеччині є рух «громадян Райху» — Reichsbürgerbewegung [дата звернення: 05.10.2022], які вважають нелегітимною сучасну ФРН, бо, на їхню думку, це корпорація, створена альянсом окупантів за результатами Другої світової війни. Оскільки їхні аргументи багато в чому подібні до поглядів руху «некрокомуністів», для яких СРСР
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Теорії змов. Як, Максим Яковлев», після закриття браузера.