Тетяна Гуркало - Стара казка про принцесу, Тетяна Гуркало

Раніше чого саме він не уточнив. Але, мабуть, навіть його дочка розуміла, що найбільша проблема в недовговічності амулету, який тримає над її чарівною головкою каміння, землю і дерева, що обрушилися.

***

Бранці обвалу встигли назбирати води, хто прямо з повітря, хто, покликавши звідкись знизу. Потім викопали кілька ямок під природні потреби, яким що далі, то більше треба було. Навіть дівчата не витримали і по черзі цими ямками скористалися, прикриваючи спідницями одна одну. Ямки після цього закопали, але ведмедя та пса воно все одно турбувало, так що Вані та барону було чим зайнятися.

Дізнавачі дружно намагалися щось вирахувати. Або когось. Але в свою компанію добровільних та допитливих помічників брати не хотіли.

А потім прийшов їжачок. Виліз із щілини між каменями, що спиралися один на один. Пофиркав. І без жодних складнощів подолав щит, що тримав на собі обвал.

— Ну, коли їжаки проходять, то й повітря зможе, — філософськи сказав барон.

Дізнавачі і охоронець витріщалися на їжака так, ніби підозрювали: він зараз відростить крила, а потім літатиме і декламуватиме другий закон магомехів.

Сам їжак, не бентежачись від такої уваги, підійшов до Вані, обфиркав ведмедя і згорнувся в клубок.

— Це що? — спитав один із дізнавачів.

— Їжачок, що співає, — представила тваринку Томія. — У Вані їх багато, просто вони ходять повільно і відстали.

— Або вирішили не йти слідом, — уточнив Льєн. — Дуже на це сподіваюся, а то їжачки, що кочують і співають, надто несподіване видовище.

— Ну, якщо вони ходитимуть по одному і не демонструватимуть своє вміння співати… — задумливо промовив Шелест.

Зі щілини слідом за першим їжаком вийшов другий. Повторив його шлях і теж ліг спати.

— Дурдом, — пробурчав охоронець.

Всі присутні дружно витріщилися на щілину, але їжаків звідти більше так і не вийшло. А ті, що вже прийшли, чомусь відмовилися співати. Ваня був упевнений, що через втому. А дізнавачі підозрювали, що компанія пригодників просто невдало жартує. А потім якось так вийшло, що розмова від їжаків переключилася на гареми і дівчат, і студенти від нудьги почали розповідати баронській доньці, цікаві історії зі свого студентського життя. Виходило в них дуже весело. Поступово в ці веселощі включилися навіть дізнавачі, яким теж було що розповісти. І на третього їжака, що з'явився через досить довгий час, ніхто не звернув уваги. І те, що до нього якийсь умілець прив'язав силову нитку, ніхто так і не помітив.