Енді Вір - Марсіянин

20 метрів м’який пил змінився трохи надійнішим піском, і ровер із здриганням зупинився.

Ровер лежав на боці. Клапани, що тяглись до тепер відсутніх шлангів відчули різке падіння тиску і зачинились. Герметичність не була порушена.

Мандрівник поки що лишався живий.

Розділ 24

Керівники відділів втупились у супутникові зображення на проекційному екрані.

- Йсусе! - сказав Мітч - Що в біса трапилось?

- Ровер лежить на боці, - сказала Майнді, вказуючи на екран. - Причеп догори дригом. Оті прямокутники, розкидані навколо, - сонячні стільники.

Венкат взявся рукою за підборіддя.

- Чи є у нас якась інформація про стан герметичного відсіку ровера?

- Нічого певного, - сказала Майнді.

- Хоч які ознаки діяльності Уотні після аварії? Може ПЧД?

- Жодного ПЧД, - сказала Майнді. - Погодна ясна. Якби він виходив назовні, то були б видні сліди на землі.

- Це усе місце аварії? - спитав Брюс Нґ.

- Гадаю, що так, - сказала Майнді. - У горішній частині фото, що є північчю, видно типові сліди колес. Ось тут, - вона вказала на великі збурення на ґрунті, - на мою думку, і почались проблеми. Судячи з розташування канави, я б сказала, що ровер перекинувся та зіслизнув звідти. Можете побачити траншею, яку він лишив за собою. Причеп перекинувся через ніс на дах.

- Не кажу, що все гаразд, - сказав Брюс, - але я не думаю, що все так погано, як виглядає.

- Продовжуй, - сказав Венкат.

- Ровери розраховані на те, щоб витримати перевертання, - пояснив Брюс. - І якби була втрата тиску, на піску буи б зіркоподібний візерунок. Я ж нічого такого не бачу.

- Та все ж Уотні може бути поранений, - сказав Мітч. - Можливо він вдарився головою, чи зламав руку, чи ще щось.

- Звісно, - сказав Брюс. - Я лише кажу, що ровер мабуть уцілів.

- Коли це зняли?

Майнді поглянула на годинника на руці.

- Ми отримали це 17 хвилин тому. Через 9 хвилин ми отримаємо ще одну знимку, коли MGS4 по своїй орбіті вийде на потрібне нам місце огляду.

- Перше, що він зробить, це ПЧД, щоб оцінити пошкодження, - сказав Венкат. - Майнді, тримай нас в курсі будь-яких змін.

Журнал: Сол 498

Гм-м-м.

Отако.

Усе пройшло не дуже вдало під час спуску у басейн Скіапареллі. Щоб ви зрозуміли на скільки не вдало все пішло, скажу, що я тягнуся до комп’ютера, щоб надрукувати це. Тому що він все закріплений на панелі керування, а ровер лежить на боці.

Мене добряче покидало, але у важкі часи я - відлагоджена машина. Щойно ровер пішов долі, я скрутився калачиком та зіщулився. Отакий я герой бойовика.

Але це допомогло. Тому що мені нічого не скоїлось.

Герметичний відсік уцілів, це вже добре. Клапани, які вели до шлангів з причепа, зачинені. Мабуть це означає, що шланги від’єднано. А це означає, що буксирувальне з’єднання з причепом переламалось. Чарівно.

Озираючись довкола всередині ровера, не бачу нічого зіпсованого. Баки з водою лишись геметичними. Ніяких видимих протечей у повітряних баках. Спальня розкрутилась і тепер розкидана по усьому роверу, та це лише полотно, тому з ним не могло нічого статись.

Прилади керування цілі, а навігаційний комп’ютер каже мені, що ровер перебуває у “неприйнятно небезпечному нахилі”. Дякую, Наве. (прим.п., скорочено від “навігаційний”)

Отже я перекинувся. Це не кінець світу. Я живий, з ровером усе гаразд. Я більше переймаюсь через сонячні стільники, через які я мабуть перекотився. А ще, через те, що причеп від’єднався, є велика імовірність, що йому теж кінець. Дах-надувна куля не дуже витривала. Якщо вона луснула, лайно, що всередині, розкидало у всі боки, і мені треба віднайти його. Це моє критичне життєзабезпечення.

До речі про життєзабезпечення: ровер перейшов на внутрішні баки, коли клапани зачинились. Хороший песик, Роверу! Ось тобі хрустик.

У мене є 20 л кисню. (достатньо, щоб дозволити мені дихати 40 днів), але без регулятора (котрий у причепі) я повертаюсь до хімічного всотування СО2. У мене лишилось фільтрів на 312 годин. Плсю у мене є ще 171 година СО2 фільтрів з ПЧД скафандрів. Роблячи підсумок, їх вистачить на 483 години, що близько до 20 Солів. Отже у мене є час, щоб усе полагодити.

Я дуже близько до МЗЧ. Приблизно 220 км. Я не дозволю чомусь отакому завадити мені туди дістатись. І мені вже не треба, щоб усе працювало бездоганно. Мені лише треба, щоб ровер пропрацював ще 220 кілометрів, а система життєзабезпечення пропрацювала ще 51 Сол. Це все.

Час одягтися та поглянути на причеп.

Журнал: Сол 498(2)

Зробив ПЧД, виявилось, що все не так погано. Але і не добре.

Я зіпсував 3 сонячні стільники. Вони під ровером, до біса потріскані. Може вони ще здатні вичавити кілька ваттів, але у мене немає на це надії. Сюди я приїхав з одним зайвим сонячним стільником. Мені було потрібно 28 для денної праці, а я узяв 29 (14 на даху ровера, 7