Віра Коваль - Остання зустріч очима, Віра Коваль
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- А я хвилююся за тебе, - дівчина почула знайомий голос і крутнулася на офісному кріслі, щоб побачити Артема, який саме заходив до кабінету.
- Зі мною все добре. Якщо не враховувати того, що в мене піднявся тиск, і я дуже хочу спати.
- Все, все! Визволяю тебе з полону цього работорговця!
- Він хороший, Артеме. Я йому вдячна за те, що витратив на мене сьогодні стільки часу, - Катерина осміхнулася до приятеля.
- Пусте! Ми виконували разом мою роботу. Гадаю, що вже з дня на день Катя зможе трудитись без моїх настанов.
- Дякую, брате. Ми – додому, - Артем турботливо допоміг коханій вдягнути жакет.
- На добраніч! – відреагував наостанок Костя.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Остання зустріч очима, Віра Коваль», після закриття браузера.
