Михайло М. Маслій - Нам воно святе! Пісні січових стрільців
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Нам воно святе! Пісні січових стрільців" автора Михайло М. Маслій. Жанр книги: Публіцистика / Поезія.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Йде січове військо Та співає стиха: Як поборем вороженьків — Не буде в нас лиха. Як поборем вороженьків — Не буде в нас лиха. Йде січове військо В боротьбу криваву: Як поборем вороженьків — Добудемо славу. Як поборем вороженьків — Добудемо славу. Йде січове військо Пісня степом лине: Як поборем вороженьків — Слава не загине. Як поборем вороженьків — Слава не загине. Накрила нічка
Вірш і музика Михайла Гайворонського Накрила нічка, тай тихесенька, Земленьку кругом, — Лиш вітер мряки жене злегенька Над сонним лугом. І до любови накликає Чарівниченько соловій, А місяць срібний розтягає Чарівну пряжу мрій. Там при окопах на долині Стоїть поручник молодий. Йому щохвилі вилітає Зітханнячко з грудей: «Спи, дівчино, спи, кохана, Злоті мрії-сни. І про мене, голубонько, Не забудь спімни». А там у Львові музики грають, Танець жваво йде. Дівочі очі, як зорі сяють, Любка всім вперед веде. І усміхається чарівно, І клонить голову на грудь. А сотник просить, сотник молить: «Кохана! Не забудь!» Сіріє ранок, світла гаснуть, Тяжіє сонна голова. А сотник шепче ще до ушка Прощальнії слова. «Спи, дівчино, спи, кохана, Злоті мрії-сни. І про мене, голубонько, Не забудь спімни». Ударив гранат, як грім гримучий, Землю розгорнув. Збудив окопи і ліс дрімучий, І ставок, що вже заснув. Там при окопах на долині
Вірш і музика Михайла Гайворонського Накрила нічка, тай тихесенька, Земленьку кругом, — Лиш вітер мряки жене злегенька Над сонним лугом. І до любови накликає Чарівниченько соловій, А місяць срібний розтягає Чарівну пряжу мрій. Там при окопах на долині Стоїть поручник молодий. Йому щохвилі вилітає Зітханнячко з грудей: «Спи, дівчино, спи, кохана, Злоті мрії-сни. І про мене, голубонько, Не забудь спімни». А там у Львові музики грають, Танець жваво йде. Дівочі очі, як зорі сяють, Любка всім вперед веде. І усміхається чарівно, І клонить голову на грудь. А сотник просить, сотник молить: «Кохана! Не забудь!» Сіріє ранок, світла гаснуть, Тяжіє сонна голова. А сотник шепче ще до ушка Прощальнії слова. «Спи, дівчино, спи, кохана, Злоті мрії-сни. І про мене, голубонько, Не забудь спімни». Ударив гранат, як грім гримучий, Землю розгорнув. Збудив окопи і ліс дрімучий, І ставок, що вже заснув. Там при окопах на долині
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нам воно святе! Пісні січових стрільців», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Нам воно святе! Пісні січових стрільців» жанру - Публіцистика / Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Нам воно святе! Пісні січових стрільців"