Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Марна справа. Ніхто нічого не чув. Дівчатка, навіть небезпеки не відчували. Кіт створив образ, який можна толкувати, як “прохід чистий”. Собак рвався у дорогу. Що він відчував? Золоті крапки манили в далечінь. 

Обережність не відпускала. Щось мене турбувало, щось таке близьке, але не вловне. Багато питань без відповіді. Не вистачає образному спілкуванню наших абстрактних символів! Мабуть, тому духи й вчать мову. Яким чином запитати щодо свіжості слідів? Розпочав із елементарного. Показав собаку власну ногу, слід, лапу кота, його слід, то, що можна назвати слідом Кікімори. Потім показав краплі та велику безформену “ляпку”. Нашою мовою було поставлено питання: чиї сліди? Песик мене зрозумів, але відповідь була неочікуваною. Він показав стежку, потім іншу, потім золоті крапельки. Немає слідів? Ми йдемо тропою. А як же Змій?

Кіро, зачекай. Змій тут не проходив. Навіщо ми йдемо туди? Звідки знаєш? Собака показав. Нас сюди заманили. Навіщо? Звідки ідея походу? Я придумала. Бажала захистити духів від злих підступів. Зрозуміло. Інформація звідки? У вас же немає книжок. Лише усний переказ. Хто розповів про Змія? Батько. Він у нас головний щодо приданій. Але я сама висновки зробила. Я вже доросла!

Занадто пізно! Я зрозумів, що Кіра — підліток, не треба було дивитися на зовнішність, духи її роблять власноруч. Поведінка дівчини стає зрозумілою. Але ми, я та відьма, яким чином проморгали таке?

Слави бажала, це можна збагнути. Твій облік збив мене з пантелику. У нашому світі підлітка за зовнішнім виглядом впізнати можна. Який твій вік? Я вже самостійна! Як давно? Право брати участь в загальних зборах отримала понад рік тому. Як його отримати? Після посвяти у доросле життя. Я вже заміж можу виходити! Втямив чому не бачив у вас дітей. Вони живуть окремо? Ні, з батьками. Але не ходять на загальні збори. Ще зарано. Щоб завести дитину треба мати дозвіл? Хто його надає, чи я помиляюся? Шаман. Без його прохання Наставники не дозволять нової Души з’явитися. Але спочатку Рада повинна погодити.  Тобто право на дитину треба заслужити? Так. Рада погоджує прохання лише просунутим. Вони вже довели здатність вчити молодь. Твоя мета? Чого? У мене й пари то немає. Якщо ти про дітей. Я про Славу. Місце в Раді. Шамана у вас обирають? Наставники призначають. Вони не помиляються. Тобто ідея йти до лігва Змія належить Шаману? Ні, я … не можу брехати. Так, батько казав про необхідність нашого походу. Він — істота не самостійна. Наставники. Якщо враховувати наявність пса та кота, без допомоги яких Кіра могла витончитися, нам призначили цей іспит. Живенький! Що тебе турбує? Ми йдемо рятувати Світ від Змію, а його немає. Чи не він — Зло. Навіть думати не хочу: кому та для чого ми відкрили шлях. Та й навіщо. Не перебільшуй. Мої заклинання були одноразові. Наступного разу треба робити все з початку. Дорогу ми не відкривали. Прохід лише для живих, на. Духам не пройти без допомоги, на. Більш схоже, що нас сюди заманили, на. Маєш рацію. Наші думки збігаються. Лише пастка, в яку Кіра потрапила незрозуміла. Вона точно не знає мети Наставників. Маєш ідеї? Забагато. Допоможіть обрати ліпшу.

Наш загін розташувався поруч зі мною. Увагу приділяли, навіть, люби тваринки. Мають змогу розуміти мову? Цікаво. Я розпочав:

Ми увійшли у підземелля зі сторони Подолу. Тропа заповідна, без духів важко її знайти, але пройти шлюз безтілесні не в змозі. Лариса, коли, за твоїм відчуттям, до нас користувалися цією дорогою? Час така штука. Важко зрозуміти. Здається давно, дуже давно. Кілька сторіч. Мене це також лякає. Тобто ми маємо, мабуть, найдавніший  прохід, будемо вважати, до Змію. Щось не розумію про інші. Я повинна про них знати. Так воно і є. Ти просто не думала у цю сторону. Трохи нижче за течією, маємо Лаврські печери. Святий Антоній Печерський, на! Казав, що лише фізика цікавила. Так, зараз відчуваю нестачу загальних знань, на. Продовжуй. Щодо святості, я тут нічого не розумію. Але серед монахів повинні були бути, як там у них кличуть: одержимі, юродиві. Просунуті, одним словом. Вони мали змогу пройти. Скоріш за все, мали вхід окремий. Не думаю, що монахи контактували з будь-ким за кордонами монастиря. Тем паче із відьмами. Там повинна працювати Інквізиція. Вона, мабуть, закрила будь-які проходи з обителі. Чи від неї прохід заховали? Він для святих. Щодо святості. Ще трохи вниз за течією, на наступному пагорбі, маємо занадто “святе” місце, яке відомо слов’янам з давніх часів — “Лису гору”. Ти диви, на! Гадки не мав, що вона так близько. Мабуть, карту не дивився. Маємо три виході незрозумілої енергії. Чим південніше — тим молодше. Чи маємо три входи? Відьми під землю не ходили, — авторитетно заявила Мата, —  лише гуляли на цьому пагорбі. Вони ж просунуті. Мали змогу. Мабуть, до вакханалії. Більш їх нічого не цікавило. Чому поряд з Лаврою, на? Не зовсім. Там ще пагорб поміж ними. Мабуть, вони відчували силу та купалися в її променях. Про прохід у книжках жодного слова. Мата, на! Ти ні разу не була на шабаші? Що там робити? Наркотою не цікавлюся. А коханців у іншому місці шукала. Лариса, ти засмутилася. Щось трапилося? Це я повинна була побачити парадокс: Лавра та Лиса гора поруч! Знов твоя допомога. Не журись. Сам лише зараз допетрил. А треба було до початку походу. Не потрапили б у пастку. Ти вважаєш, що Наставники для нас підготували пастку? Гадки не маю. Дорога для просунутих. Якби не наші тваринки, не факт, що впоралися б. Вони не дають нам, навіть згадки, зійти зі стежки. Дякуючи ним ми уникнули неприємностей. Враження, що складаємо іспит. Хтось дивиться: як ми впораємося із важкими проблемами. Вважав, що цей іспит для Кікімори, але вона занадто молода виявилася. Не можу обрати Сутність, якій треба дякувати за наші пригоди. На нас світ клином не зійшовся! Для Інквізиції занадто складно. Ні. Вона на це не здатна. Чи про Змія думаєш? Нема відповіді. Поки. Треба йти. Як іншим чином ми пізнаємо призначення стежки? Маю передчуття, що там ми отримаємо відповідь щодо заблукавших Душ. Кожен повинен погодитися на подальший шлях. Я зобов'язана дізнатися: що там. Живенький, я лякаюся, але не хочу повертатися. Сподіваюся — все буде добре. Я не маю права вас кинути. Моя ідея. Палке бажання пізнати: що там, у лігві. Тем паче ми маємо врятувати деякі Души. Я із Матою, на. Не треба питати. Вона моє життя зараз, на.