Енді Вір - Марсіянин

Канаверал зібрались тисячі - найбільший натовп, що колись дивився на непілотований зліт. Вони слухали як голос Контролю часу відлунював між трибунами.

- 10… 9… 8… 7...

Річ Пьорнел, закопавшись у свої розрахунки, втратив відчуття часу. Він не помітив як його колеги перейшли у велику кімнату для зібрань, де стояв телевізор. Краєчком думки він помітив, що офіс став незвично тихим, але не звернув на це уваги.

- 6… 5… 4…

- Початок послідовності запалювання.

- 3… 2… 1...

Затискачі розійшлись - прискорювач здіймався серед оточений звивами диму і полум’я, спочатку повільно, а потім усе швидше. Натовп вітав його проводжаючи у путь.

- … і зліт Зонду забезпечення Айріс, - сказав Контроль часу.

Коли прискорювач піднісся, у Мітча не було часу любуватись головним екраном.

- Нахил? - вигукнув він.

- Нахил нормальний, Польоте, - надійшла негайна відповідь.

- Курс? - спитав він.

- На курсі.

- Висота 1000 метрів, - сказав хтось.

- Ми вийшли на безпечне скасуванн, - вигукнула інша особа, маючи на увазі, що корабель може без наслідків розбитись в Атлантиці, якщо знадобиться.

- Висота 1500 метрів.

- Початок маневрів з тангажем та креном.

- Почалось невелике дрижання, Польоте.

Мітч визирнув у напрямі Керівника злету.

- Повтори?

- Легке дрижання. Бортова навігація впорається з цим.

- Пильнуй це, - сказав Мітч.

- Висота 2500 метрів.

- Тангаж та крен виконані, 22 секунди до скидання ступіні.

Швидкий, але ретельний проект Айрісу зважав на можливу аварійну посадку-падіння. На відміну від звичайних наборів харчів, більшість їжі була пресованими кубиками білків. Навіть якби Айріс не зміг випустити захисні кулі й ударився на швидкості у сотні кілометрів на годину, білкові кубики все одно лишаться їстівними.

Непілотована місія, не було обмежень на прискорення. Вміст зонду сприймав такі навантаження, що жодна людина не витримала б. Хоч НАСА і випробувала межеві інерційні навантаження на білкових кубиках, вони не зробили цього для стійкої поперечної вібрації. Якби у них було більше часу, вони це зробили.

Нешкідливе дрижання. викликане невеличким дисбалансом у паливній суміші, просто калатало вантажем. Айріс, прикручений міцними болтами, тримався добре. Білкові кубики всередині - ні.

Упор рушіїв стис їжу, а дрижання калатало нею. Ефект подібний до зрідження під час землетрусу перетворив білкові кубики у густе болото. У відділенні, завантаженому так, що вільного простору не лишалось, стиснута речовина тепер отримала простір для хлюпання.

Дрижання також викликало зсув вантажу, через що болотоподібна речовина зібралась біля грані свого відділення. Зсув ваги лише погіршив проблему, і дрижання посилилось.

- Дрижання посилюється, - доповів Керівник злету.

- Наскільки? - сказав Мітч.

- Більше, ніж нам годиться, - сказав той. - Та акселерометр помітив це й перерахував новий центр мас. Керівний комп’ютер підлаштовує упори двигунів для протидії. У все ще усе добре.

- Тримай мене у курсі, - сказав Мітч.

- 13 секунд до відділення ступіні.

Несподіваний зсув ваги не означав катастрофу. Усі системи були збудовані щоб витримати найгірші умови, кожна виконувала свою роботу відмінно. Корабель далі прямував до орбіти з одним лише корегуванням курсу, здійсненим автоматично складним програмним забезпеченням.

Перша ступінь виробила своє пальне, і прискорювач частку секунди ширяв поки не відбулось відділення через вибухові болти. Ступінь, тепер пуста, летіла донизу, у той час як двигуни другої ступіні готувались до запалення.

Жорстокі сили зникли. Білкова гуща вільно плавала у відділенні. Якби це тривало 2 секунди, вона б знову розширилась та затверділа. Але це тривало лише чверть секунди.

Коли спалахнула друга ступінь, човен відчув миттєвий поштовх величезної сили. Без стримування важезною першою ступінню, прискорення було величезним. 300 кг білкового багна вдарились у задню стінку своєї ємності. Точка удару була біля боку Айріса, зовсім не там, де могли чекати присутність маси.

Хоча Айріс тримався на місці п’ятьма великими болтами, сила була спрямована цілком на один із них. Болт був розрахований на величезне навантаження, на випадок потреби тримати усю вагу вантажу. Але він не був розрахований на несподіваний удар маси у 300 кг.

Болт зрізало. Тягар перейшов до чотирьох болтів, що лишились. Потужний удар минув, їхня робота була відносно легшою ніж їхнього впалого товариша.

Якби команді Пускового майданчика дали час на нормальне обстеження, вони б помітили невелику ваду у одному з болтів. Вада трохи послабила його, та не привела б до біди на нормальній місії. Все одно, вони б замінили його на бездоганний.

Нецентрований вантаж нерівномірно тис на чотири болти, що лишились - той, що був із вадою, сприймав найбільшу частку. Небавом він теж зламався. Після того, останні три зламались у швидкій послідовності.

Айріс зісковзнув зі свого місця у бульбашці для вантажу та вдарився у корпус.

- Ого! - вигукнув Керівник злетом. - Польоте, у нас велика прецесія! (прим.п., прецесія - зміна орієнтації осі обертання тіла, для прикладу як у дзиґи, коли та сповільнюється)

- Що? -