Олена Гриб - Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Прокляття, навіщо взагалі було вплутуватися в переслідування? Згоден, Карран говорив переконливо, тільки мені потрібно повернутися в Дивний Ліс і знайти Рену, а не бігати по тавернах, шпигуючи для перевертнів. Щоправда, Ліс великий, а Маргет – зовсім поряд… І він заслужив смерті.
– Ісімо!
Білявка, начебто справжня дріада, почала повільно ходити навколо якоря, а жінка потягла мене на задній двір.
Будівля здалася мені більшою, ніж описував Карран. До того ж її збільшували численні навіси і прибудови біля північної стіни.
На невеликому клаптику землі поблизу чахлого куща троянд стояла лавка. На ній, посміюючись, перемовлялися дві миловидні дівчини. Побачивши нас, вони підхопилися.
– Пані Трояндо! Вас шукав пан! Там відвідувачі важливі прийшли, і він хоче, щоб ви заспівали. Він встиг похвалитися, як гарно співає його дружина, і вони…
Господиня (а як ще називати дружину господаря?) спохмурніла і, недослухавши, коротко кинула:
– Мене тут не було.
Дівчата дружно закивали, а від будинку долинув хрипкий, ніби застуджений голос:
– Тебе тут уже немає, тому що ти йдеш співати!
Жінка ледь чутно зітхнула, та нічого не заперечила. Коли вона пішла, пліткарки перезирнулися.
[14] Десятка – гра в карти.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб», після закриття браузера.
