Вікторі Драгон - Просто так вийшло (або Поворот долі), Вікторі Драгон

-" Евелін, зажди."- Фін наздогнав і зупинив дівчину.

-" Фіне, не потрібно мене вмовляти. "- вона сердито поглянула на ельфа.

-" Послухай. - Фін утворив купол і поклав руки на плечі Лін - можу на крові поклястись! Деміан нічого від мене не дізнається!" 

-" Фіне, я знаю , що ти не розповіси. І розумію, що тобі цікаво і ти від мене не відстанеш, але може спробуємо забути про це відкриття? "- втомлено відповіла дівчина.

-" Та як таке можливо забути !? Ти розумієш, що в цьому світі ти єдина людина яка, не тільки вижила після зустрічі з вовком, а ще й здобула від нього такі унікальні здібності! "- намагався він переконати Евелін.

-" Я все це розумію Фіне . Але від цього мені не радісно... Я неначе якийсь виродок..." - дівчина опустила голову , ніби ховалась від уважного погляду ельфа.

-" Не смій так себе називати! Щоб я більше цього не чув. Ти маєш ті самі здібності, що й звичайний маг . Просто вони трохи інші. Це не страшно!"- заспокоював її друг.

-" Принц разом зі мною буде проходити практику. Фіне, а якщо я втрачу пильність і в мене попадуть заклинанням і він це побачить? Мені лячно." - жахливі думки так і лізли до голови.

-"Деміан не заподіє тобі шкоди . Я впевнений. Не переймайся. Просто постійно тримай капюшон магією так , як я навчив .Все буде добре Лін."- він поплескала її по плечу.

-" А якщо ні?"- не могла ніяк заспокоїтись Евелін.

-" Добре. Раз ти так сильно невпевнена...- Фін дістав ніж і відрізав пасмо свого волосся.- Дай мені свою руку і відтягни рукав."

-" Що ти робиш?"- запитала вона .

Евелін не розуміла дій свого друга, але зробила те , що він попросив .

Фін обмотав зап'ясток дівчини і почав промовляти заклинання. Плетіння яке утворилось від його руки, було зовсім не знайоме Евелін.

Коли Фін сказав останні слова , пасмо волосся засвітилось і на його місці утворилося татуювання білого кольору у вигляді листочка .

-" Що це?"- дівчина оглядала малюнок.

-" Це засіб зв'язку і маячок. Тепер ти зможеш мене покликати в будь-який час. Я зможу відслідкувати твоє місце знаходження і перенестись до тебе порталом."- пояснив він.

-" Дякую."- усміхнулась йому Евелін.

-" Потрібно було зробити це раніше. На осінніх канікулах ти була у великій небезпеці. Зовсім одна. Та щей практика почалась . Що хочеш може статись.Мені так буде спокійніше."- усміхнувся ельф.

-" Думаєш , що ат Дінел не зможе мене захистити? Він звісно не особливо щасливий , що нам доведеться проходити її разом, але надіюсь в біді не кине."- обнадійливо сказала дівчина.

-" Ні, він сильний маг. Це на той випадок , якщо Деміан дізнається і таки захоче тебе дослідити ."- ельф ледь стримував посмішку.

-" Це не смішно Фіне!"- дівчина легенько стукнула його кулаком. 

-" Я серйозно. Якщо що, я миттю перенесуть і заберу тебе . Хоч він і трохи сильніший за мене , але я старший і маю більше досвіду. Заберу тебе в Еландарію , а далі уже розберемось. Хоч ще раз повторю, він не завдасть тобі шкоди."- сказав ельф.

-" Дякую! -  Евелін міцно обняла друга -І вибач, що злилась на вас з Ель. Ви мені скільки добра зробили . Я в запалі все наговорила вам ..."

-" Тобі немає за що вибачатись. Все добре, і сподіваюсь більше між нами не буде непорозумінь. Не хочу тебе втрачати."- ельф у відповідь приобняв подругу однією рукою.

-" Фіне. Ель уже розповіла тобі ?"- запитала вона так і не розриваючи їх контакту.

-"Так ."- він важко зітхнув.

-"Є щось на думці ?"- Евелін відійшла і поглянула йому у вічі.

-"  Думаю єдиний вихід з цієї ситуації, сповістити наш народ про "смерть" Міміель. "- знову зітхнув ельф.

-" Навряд чи ваша матір на таке погодитися."- сказала дівчина.

-" У неї не буде вибору , як і у мене ..."- ельф гірко усміхнувся.

-" Тобто? Ель говорила, що вона стовідсотково не дозволить цього. Як ти її вмовиш?"- запитала Евелін.

-"Поставлю перед простим вибором . Або вона "показово" втрачає одну дитину і іноді її навідує , не заважаючи бути щасливою, ну або одразу обох. "- він розвів руками.

-" Ти будеш їй погрожувати !? Фіне , це ж все-таки твоя матір. Коли одна дитина відвертається від тебе - це мабуть боляче. А якщо дві, це взагалі жах . Це жорстоко!"- вигукнула дівчина.

-" Жорстоко ламати життя моєї сестри. А вона це зробить, не сумнівайся."- майже зло відповів Фін.

-" Твоє життя теж поламається..."- Евелін співчутливо поглянула на друга.

-" Знаю. Я не готовий до цього, але щастя Ель для мене важливіше."- гірко усміхнувся ельф.

-" Добре. Тільки будь-ласка, давай це буде запасний план. Можливо твоя мама не такий деспот, як ви думаєте і погодиться прийняти Елиазара."- запропонувала Лін.

-" Можливо. Я мабуть більше за Ель на це надіюсь."- Фін повернувся у свій звичайний стан і усміхнувся - Ну що розповідай ,яке там у вас завдання? І саме головне, коли відновимо тренування?"- підморгнув він подрузі.

Дівчина закотила очі.

Неугомонний!