Черрі Корде - Сестри мовчання, Черрі Корде
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я ткала слово між рядками,
Вигойдувала сонце в снах,
Та мати рушником іржавим
Забила мрію в тихий страх.
«Не твоя справа — бути в книзі,
Не жінці братись за перо!»
І серце моє, мов лід у кризі
Застигло в тиші, як тавро.
Я шепотіла мрії в ніч,
Гасила свічку, щоб сховать,
Та брат, мов злодій, викрав річ —
Мої слова, мій голос, здать.
Він вийшов в світ, де шана й слава,
Де книги з іменем чужим.
А я лишилась в хаті рана,
Мій шлях похований, ніким.
Згорить у полум'і ця зрада,
Та вітер правду донесе.
Не знищить час моїх балад —
Моє перо ще оживе.
Іванна, село Шаргород, 1883 рік
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сестри мовчання, Черрі Корде», після закриття браузера.