Вікторі Драгон - Просто так вийшло (або Поворот долі), Вікторі Драгон

-" Ти думаєш, що у мене вийде ?"- принцеса витерла сльози .

-" Звісно ж вийде ! Це твоя мама , хто ж як не вона тебе зрозуміє."- сказала Лін .

-" Знаєш , ти чудова людина. Я б хотіла з тобою товаришувати. Звісно якщо ти не проти."- Саманта усміхнулась.

-" І чому я б була проти ? Двома руками за!"- дівчина підняла руки вверх. 

Балкон залився дівочим сміхом. 

Двоє жінок , які підслуховували розмову , поглянули одна на одну і теж усміхнулись. Вони відійшли на безпечну відстань, щоб дівчата їх не помітили.

-" Ну нарешті. Я думала що цього ніколи не станеться!"- сказала її Величність.

-" Схоже, на вашому сімейному дереві прокляття , і без жінок нашого роду, ви із шкаралупки не вилазите."- приснула зі сміху леді ір Моріш. 

Королева поглянула на подругу і теж засміялась . Їй згадались ті роки, коли вона була такою ж, як її дочка , покірною і не впевненою в собі . Єдина людина , яка змогла її витягти з цієї " шкаралупки " стояла поруч . Її Величність була рада, що у Саманти, нарешті з'явилась така сама людина. І дочка почне показувати матері своє справжнє Я. 

Звісно ж , вона не монстр і не буде змушувати своїх дітей, одружуватись без кохання. Королева чекає і хоче, щоб вони за нього боролись , навіть з нею . Щоб в подальшому  їх життя було наповнене щастям . А якщо кохання немає між людьми ...то хто сказав, що його не можна створити ? Тим паче, якщо вони створені одне для одного. І ніщо так не зближує людей, як спільний ворог.

Ну ,що? Зіграємо? Подумала її Величність і усміхнулась.