Костянтин Шелест - Максим Темний. Набуття , Костянтин Шелест

А ось тут стало зовсім цікаво – органи в малому тазу всі підсвічувалися червоним перебиваючи те, правильне зеленувате світіння, яке було покажчиком на те, що все добре. Дивно, що він не помітив цього раніше... Можливо, для цього і треба було пройти по всьому тілу, так би мовити набратися досвіду, запам’ятати, що і як тут у ній світиться? Червоним було все, не дуже яскраво, але все. Зрозуміти, з чого це все починається, не виходило. “Стоп... – смикнув свої думки – ще тоді, в машині, було помітно, що з хребтом у неї не все гуд. Сколіоз і все таке. А чи не від цього всі ці танці з бубном?” Він давно знав і на своєму досвіді переконався, що якщо в якомусь відділі хребта проблеми, значить будуть проблеми і там, за що цей відділ “відповідає”. Нервові корінці затискаються і перестають нормально передавати імпульси, у роботі органів настає хаос. Він повернувся до шиї і почав дивитися ще раз уже конкретно по хребту. Таня лежала спокійно, по обличчю було видно, що їй зараз просто дуже добре. Те, що вона лежала на спині йому зовсім не заважало. У грудному відділі було легке викривлення, як він і думав, після його дій м’язи одного боку розслабилися, а інша сторона напружилася і потягнула до себе хребці, виправляючи кривизну. “Треба ж, як легко виходить... у житті б так. Принцип же той самий – спочатку розтягувати м’язи, це їх розслабляє, і потім правильно напружувати, для зміцнення, але ось часу на це треба набагато більше, ніж у нього пішло. Потім, коли перевернеться на живіт, потрібно буде пройти зі спини, може ефективніше вийде. Одна справа – бачити, а можливо, для того, щоб правильно впливати, треба діяти більш опосередковано. – Продовжив рухатися вниз. Поперековий відділ... – Тут усе норм, усе зелененьке, ніяких гриж ще не заробила... а ось тут щось є, – якраз дістався крижів. – ось воно, здається, знайшлося”, – Макс так зрадів, що йому хотілося танцювати. У крижовому відділі другий хребець був трохи зміщений, але червоне підсвічування тут було найгустішим і насиченим. “Можливо, вона впала на попу колись, від удару куприком хребець змістився, і їй защемило нерв, а там і потихеньку почалися проблеми. Защемлення не сильне, але його ніхто не поправив вчасно і ось такі в підсумку вийшли наслідки. Треба буде запитати”... Тут він і побачив, що навколо зеленої цятки нарешті з’явилася зелена плямочка. А ще через п’ять хвилин якось відчув, зрозумів, що вона росте. “Уря, вийшло, вийшло, вийшло!!!”, – хотілося стрибати, махати руками і смикати ногами одночасно. Радість від того, що все таки вийшло як треба, переповнювала його. “Напевно, – смикнув він себе. – Все, та не все, причину ще же не вирішено”, – і задумався, що ж йому робити з цим зміщеним хребцем. Поправити, як він зробив у випадку з простим, хоч і хронічним викривленням, не вийшло.

– Тань... ти як? ти мене чуєш? – запитав її Макс

– Так, авжеж... – голос був якимось далеким і з несподіваною хрипотою.

– Ти як? Як самопочуття?

– Просто чудово, мені… так… добре і легко...

“Ти диви... Не говорить, а прямо якось хвилююче воркує”. – Добре, треба, щоб ти перевернулася на живіт. Можеш?

– Звичайно, тільки так не хочеться ворушитися... – дівчина акуратно перевернулася спочатку на бік, а потім і повністю на живіт.

– Добре... тепер, – Макс зам’явся, – пам’ятай, про що ми говорили. Довіра. Лежи, мовчи і не смикайся. “Хоча, що вже тут... півгодини її лапаю... чого ж більше…” Великими пальцями рук пройшовся вздовж усього хребта, спостерігаючи, як той реагує на його дотики. Зі сколіозом було покінчено, треба буде тільки правильно займатися в залі, пропрацьовуючи ослаблені м’язи й далі просто тримати поставу. Дійшовши до крижів, доклав дещо більших зусиль, але ефект був невеликий. При цьому його долоні чітко лягли на міцні треновані півкулі, а великі пальці продовжували розминати сам хребет і область тіла біля нього. Мережива на трусиках неабияк йому заважали. “Блін, вона мене вб’є”, – подумав і рішучим рухом стягнув цю частину одягу їй аж на щиколотки. “Тільки б не дуркувала... попа звісно клас, але не вона зараз мені потрібна”, – слід було зосередитися, бо виходило слабо. Придумав ще один варіант, але його він залишав як крайній засіб, аж надто відвертим він був. Хвилин п’ять старанно розминав і промацував дівоче тіло, але ефект був, як і раніше, малий. “Ех, пустився в бійку – чуба не жалкуй… Якщо досі по пиці не дала, значить, найімовірніше, відкладе на потім. Та начхати, раз він зараз лікар, то й по пиці йому не можна”, – він укотре подумки махнув рукою, провини за собою не відчував. Зважившись, одну долоню підсунув дівчині під живіт і просунув аж між ніг, щільно притиснувши долоню до лобка, а пальці накрили оте саме місце. Іншу долоню поклав їй на крижі й нарешті відчув той самий хребець. Працюючи вже обома долонями, ніби масажував увесь об’єм тіла в цьому місці. Промайнула думка, що це схоже на найпростіший шкільний дослід, коли магнітом рухаєш щось залізне через перепону... Магнітне поле працює крізь перепону. “Точно! Тому й двома руками виходить краще, ніж однією!” А за кілька хвилин нарешті уже й побачив те, до чого прагнув, – зміщення зменшилося, а ще через декілька хвилин й практично зникло, міжхребцевий хрящик звільнився від тиску та вирівнювався, набуваючи правильної форми. З деяким запізненням, хвилин на п’ять, почало зменшуватися і почервоніння в малому тазу. У деяких місцях, де раніше почервоніння було найменше, навіть уже стало зеленіти. А зелена цятка продовжувала міцно триматися за своє місце. Макс усміхнувся і прибрав руки.

– Усе, закінчи… – Але договорити не встиг – в цей момент Таня конвульсивно здригнулася кілька разів і вигнулася, сильно стискаючи ноги, руки зім’яли покривало, на якому вона лежала, а з горла пролунав здавлений стогін. Дівчина вивернулася на бік, її ноги продовжували сіпатися. Очі закотилися, дихання було хрипким і переривчастим... “Все, капець, долікувався, лікар хрєнов”, – душа в Макса провалилася в п’яти, але за кілька секунд судоми дівочого тіла стали рідшими й легшими, а ще трохи згодом і зовсім припинилися. Продовжуючи лежати на боці, Таня підтягнула коліна до грудей і затихла в позі ембріона... Обличчя її було червоним, вона відвернулася, сховавши його в покривалі. Одна рука намацала тканину за спиною і скільки вийшло, натягнула її на себе.