Костянтин Шелест - Максим Темний. Набуття , Костянтин Шелест

Макс повернувся до дівчини.

– Я вийду, а ти роздягаєшся і лягаєш сюди, – він вказав на накритий столик, – на собі залишаєш тільки трусики, думаю, що їх знімати не доведеться. Будеш готова – поклич. А... ось ще рушник, якщо зовсім соромишся – прикрий що-небудь там. Але попереджаю – це ненадовго, заважатиме. Якщо треба, ванна кімната – ось там, – вказав на темні двері зі вставками зі сріблястого напівпрозорого скла. Розповівши, що і де, Макс вийшов на кухню пити чай. Він не знав, чи може одяг завадити йому побачити щось там, адже коли їхали на завод, він бачив Таньку практично голу, але про всяк випадок вирішив цим не нехтувати, мало що, може, якщо на ній буде одяг, то погіршиться загальне сприйняття.

– Я вже! – покликала вона його досить швидко. Але чай допити він усе ж встиг.

Зайшовши в кімнату, Макс побачив Тетяну, яка лежала на спині і витягнулася, як струна, ноги були щільно зсунуті, нічим накриватися вона не стала. Очі були заплющені, але помітно було, що вона все ж трохи підглядає. “Ох і хитрованка, – подумав собі, – нічого вона не боїться і не дуже соромиться, але треба ж себе подати…”

– Я вважатиму, що я на нудистському пляжі, – заявила Тетяна, – мені нічого стидатися.

– Нічого, нічого... – підтвердив Макс, з його точки зору тіло було ідеальним, струнке, підтягнуте, не надто рельєфне, а де треба – цілком собі округле... – Ти, Тетяно Миколаївно, що хочеш там собі уявляй, тільки лежи спокійно і мовчки. Можеш поспати, якщо вийде. Було б зовсім добре. І найголовніше – поки я не скажу, ти нічого не робиш. Навіть якщо тобі здасться, що я тебе ґвалтувати зібрався.

– А ти будеш? – з надією в голосі запитала вона.

– Хм... я подумаю, подивимося, як будеш поводитися, – ухилився від цієї гри Макс, – усе, влаштовуйся зручно і мовчи. – Тетяна трохи порухала плечима, покрутила тазом, влаштовуючись, від чого її цілком акуратні й не менш апетитні груди хвилююче сколихнулися, і вгамувалася. Груди теж вгамувалися. Макс насилу відвів очі.

“Так, Макс, спокійно. Груди звісно красиві, але не про це зараз треба думати”. Обійшов навколо столу, розглядаючи її тіло вже тільки з медичними думками і намагаючись зловити той стан, коли починав бачити. Як на зло – нічого не виходило. Тоді вирішив піти іншим шляхом – пригадав, як побачив ту маленьку зелену цятку, уявив її й подумки покликав – “Гей, малюк”... – і несподівано одразу отримав відповідь. І одразу ж “увімкнувся” і другий зір. Зелена цятка чіплялася до краю першого шару матки і посилала їй маленькі слабенькі імпульси, але майже не отримувала відповіді. “О... ось тут яка штука... Матка вся в червоних відблисках, і якщо я бачу це так – то щось тут не в порядку. Логічно? Значить тут і будемо шукати”. – Макс трохи подумав, розглядаючи все, що було поруч із маткою, і вирішив поки що лише трохи ніби підштовхнути цю цяточку, допомогти, посилити її старання. Поклав долоню Тані на низ живота і почав дуже легко гладити по ніжній шкірі. Подумки же розмовляв з ембріоном, як із дитиною: “Ну, давай, постарайся, у тебе все вийде. Мама дуже хоче, щоб ти був, вона вже тебе дуже любить, вам буде добре разом”. Це було дуже наївно, але нічого іншого він не зміг придумати. Якщо він відчуває емоції інших людей, то чому не спробувати передати свої емоції? А думка – це енергія. Потроху, але став помічати, що в такт з його рухами в самій матці й поруч, настає якесь умиротворення, розслабляються м’язи, зменшується загальна напруженість. Цяточка теж посилила свою яскравість, сигнали, які вона подавала, почастішали, посилилися, але особливого успіху не було. “За логікою подій, ембріон уже прикріплений до стінки матки і, якщо я правильно розумію те, що бачу, то або в нього бракує сил розвиватися, або матка надто слабо реагує на його присутність, щось їй заважає. Хтозна, що там узагалі має відбуватися, але, як Таня говорила – весь час одне й те саме. Тобто – все починається і обривається”. Зараз він дуже шкодував, що такий профан у медицині, були б знання – було б простіше. “А давай-но подивимося, що взагалі тут коїться в її організмі, чи так вона здорова, як розповідає”... – подумав Ескулап-початківець. Тепер він почав методично переглядати все її тіло згори до низу. Поклав обидві свої долоні дівчині на голову і потихеньку зсувався нижче.

Голова здалася мішаниною сигналів і з’єднань: “Ну так... навряд чи знайдеться хтось, хто зможе розібратися в жіночій голові... Головне – червоного тут немає. Ось очі – о... ось тут є якась різниця, схоже, праве дещо гірше працює, ніж ліве... Раз саме воно трохи червоніше підсвічене". Затримавшись на очах, постарався акуратно погладити і їх, як робив раніше. Далі – шия, ось тут уже було видно ознаки остеохондрозу. Видно було просто чудово – хребці пообростали наростами... Макс обхопив її шию обома руками і кілька разів провів угору-вниз, намагаючись кінчиками пальців перебрати всі хребці шийного відділу... Потім ще раз, уже сильніше... Візуально – нічого не сталося, лише кров прилила, видно, що тиск трохи піднявся, може, просто хвилюється дівчисько, але в його баченні червоні відблиски дуже зменшилися, а подекуди і змінилися на легке зелене світіння. Плечі, суглоби, легені, серце... тут начебто все норм, чисте, здорове... видно, що не курить і займається собою... шлунок, кишківник, печінка, нирки, селезінка... теж усе добре. Про всяк випадок кілька разів провів долонями від пахв донизу, гладячим рухом переходячи на живіт. Йому подобалося бачити, як під його долонями все всередині неї починає працювати чіткіше, правильніше, або хоча б розслабляється, перестаючи заважати сусіднім органам. Тепер важке – груди. Труднощі полягали в тому, що він усе ж таки побоювався Таніної реакції... Усе-таки груди ніяк не стосувалися тієї проблеми, про яку вони говорили на початку. Але Макс хотів, щоб усе було якісно, якщо перевіряємо все – то без винятків. Тим більше, якщо в нього виходить просто дотиками покращувати роботу органів, то чому б не зробити це і для грудей? Для жінки це не менш важливо, а йому – приємно. Тут він усміхнувся – треба завжди бути чесним із самим собою. Лежить гола дівка і не скористатися нагодою полапати... Ескулап – від слова лапати. Що і як треба робити він не знав, але бачив колись ролик у мережі, де лікар пояснював, що масаж грудей допомагає, запобігає тощо, і що найкращий масажист – це власний чоловік, мовляв, його руки це найбільш правильний масажер. Звісно, за умови, що чоловік цей має мізки і любить свою жінку. Мізки у Макса начебто були, і досвід був, та ось раніше мета була зовсім іншою. Він зітхнув і рішуче, обома долонями, обхопив ніжний пагорбок. Таня напружилася, але через кілька секунд знову заспокоїлася. Тим часом Макс легкими хвилеподібними рухами розминав те, за що вхопився, переходячи на ділянки тіла поруч і повертаючись назад. Прикинувши, що пари хвилин достатньо, перейшов до іншої, не менш цікавої, частини тіла. Закінчивши, змістився на нижню частину живота.