Віра Коваль - Остання зустріч очима, Віра Коваль

«Як же я не хочу йти на цей клятий бій. Навіщо Єгор погодився? Але його можна зрозуміти, він не міг злякатися. Навіщо Артему це потрібно? Він, мабуть, хоче вкотре потрощити мені життя. А якщо з Єгором щось трапиться? Якщо ж Артем…? Ні, годі! Не можна про це розмірковувати! Єдина, хто зможе підтримати мене в цей вечір - Вероніка. Цей бій буде дуже складним для мене. На ринг вийде дві дорогі для мене людини. Якщо виграє Єгор? Я буду пишатися ним і Черненко зрозуміє, що я в надійних руках. Але це дуже розсердить Артема. Ну, і нехай! А якщо виграє Артем? Він зрозуміє, що Єгор слабодух і в нього не вистачить сил стати на мій захист в разі небезпеки. А цього не можна допустити» - через власні думки Катерина не помітила, як припаркувала свою автівку на стоянці біля спортклубу.

- Привіт, як ти? - запитала Яніцька, коли обійняла подругу.

- Краще не питай, - відповіла та і гримонула дверцятами свого позашляховика.

Раптом погляд дівчини впав на чорний джип. З одного боку машини стояв Костя, а з іншого - Микита.

- Приїхали підтримати того, хто програє? - з насмішкою спитала Катерина, коли підійшла ближче до них.

- Ти думаєш, він програє? - зігнув брову Санін.

- Я так не думаю. Я впевнена, - з гонором дала відповідь та.

- Ми думали, ти будеш на його стороні, - похмурився побратим.

- Якщо ви забули, то я нагадаю: його супротивником є ​​мій наречений. І це логічно, що моя підтримка потрібна Єгору, - говорила Алексієнко, зберігаючи спокій.

- Це ми ще подивимось! - пирхнув Микита Холоденко.

- Я розумію твою лояльність, але іноді життя вимагає вибору, - сказав Санін, погляд якого став серйозним. – Бій буде не лише між ними двома. Це також твоє випробування.

Катерина поглянула на нього, відчуваючи важкість його слів, але не могла змінити свого рішення. Вона знала, що підтримка Єгора була для неї важливіша за будь-які сумніви чи переживання.

Я знаю, що вибір складний, але я вибрала, - відповіла вона тихо, але вперто. – І цей бій для мене – не просто боротьба між ними. Це моє питання довіри та любові.

Вона поглянула на подругу Вероніку, яка стояла поруч, підтримуючи її поглядом. Всі ці емоції змішувалися в її серці, але Катерина була готова вистояти.

- Годі вам, не сперечайтеся. Йдемо в зал. Скоро бій, - зупинила перепалку Вероніка.

   ***

Після того, як дівчата опинилася в залі, то одразу розійшлись і різні сторони. Яніцька попрямувала до знайомих, які теж прийшли подивитися на двобій двох значних людей цього міста.

Компанія, до якої наближалася блондинка, підтримувала Черненка. Їй було дещо соромно підходити до друзів, оскільки сьогодні вона була змушена, як і її подруга, стояти на стороні Серебрянського.

- О, хто до нас прийшов?! Невже наша королева дала дозвіл своїм підданим наблизитись до простолюду? – з уїдливою посмішкою спитав один із товаришів.

- Не верзи дурниць! – пирхнула Вероніка. – Я поспілкуватися прийшла, а ви накинулись на мене!

- Поспілкуватися? Нам немає про що балакати з запроданкою! – відповіла дівчина у короткій рожевій сукні.

- Я не зрадниця! Катя – моя найкраща подруга, і я не можу її залишити там. Вона зовсім сама, - Вероніка спробувала трохи знизити градус напруги серед друзів.

- Сама? Та невже? А як же багатотисячна армія моделей і цілий полк її друзів-мажорів? – інший хлопець із компанії теж не стримував свій потік сарказму.

- Ніхто з них не знає про це! Ви ж самі розумієте, що це б йому нашкодило. І ще більше від цього б постраждала Катя. Ви ж знаєте, чому ці двоє вирішили один одного віддухопелити!

- Ця Катька вічно всім голови своєю вродою позакручує, а потім пів міста має за неї в синцях ходити! – фиркнула одна з дівчат. В її голосі чулися нотки заздрості.

- І я про те ж! Але нічого тут не вдієш! – зітхнула Вероніка.

- Діяти Каті треба! Коли вона нарешті второпає, що не можна крутити шури-мури зі всіма одночасно!

- Та ні з ким вона нічого не крутить! Тим більше одночасно! – не дочекавшись ніякої реакції від друзів, Яніцька вирішила додати: - Ви ж знаєте, що Катя зустрічалася з Артемом. Вони кохали один одного…та і зараз кохають. Потім вони розійшлися. Пройшло два роки і Катя познайомилася з Єгором. Він у неї закохався. Вона ж в нього, ніби теж. Але все не так, як з Артемом. Потім повернувся Черненко. Але вже пізно. Єгор зробив їй пропозицію. От Артем в нерви і впав! Отже, робимо висновок: вона заручена з Єгором, а кохає її Черненко, - розповіла короткий опис подій у житті подруги Вероніка.

Усі присутні замовкли. Вероніка виступила як нейтральний спостерігач, який не дозволив емоціям взяти верх, але факти були очевидними для кожного.

- Ви хочете сказати, що все так просто? – нарешті промовив один з хлопців, все ще намагаючись зрозуміти складність ситуації.

- Ні, не просто. Але це правда, - відповіла Вероніка, знову зважено спостерігаючи за обстановкою. – І хоча це здається заплутаним, Катя сама вибрала свій шлях. Єгор — це її вибір зараз, і вона хоче бути з ним. Артем же... він все ще за нею, але його методи змінити ситуацію — не найкращі.

- Ти ж казала, що вона теж його кохає! – нахмурилася одна з подруг.

- Кохає. Але…але пробачити йому вона не може.

- Пробачити що? Що його насильно одружили?! Мала би зрозуміти його, якби кохала…- став на захист друга інший юнак.

- Це не через весілля! Тут справа набагато серйозніша! Але я не хочу і не буду вам її розповідати. Ви все рівно не зрозумієте Катю. Для вас головне стояти на боці винуватиця цієї проблеми, - промовила Яніцька уже дещо врівноваженим тоном.

Приятелі мовчали, немов відчуваючи, що ситуація занадто складна для простого розуміння. Всі, хто був поруч, відчували, що причини, які лежать за цією ситуацією, значно глибші, ніж здавалося на перший погляд.

Я розумію, що Катя має свої причини, - повільно сказав один з хлопців, намагаючись налаштуватися на спокійний лад. – Але якщо вона справді його любить, чому тоді не може пробачити?