Юрій Корнійович Смолич - Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні

423

Лук'янівська в'язниця — колишня політична тюрма в передмісті Києва — Лук'янівці, збудована в 1863 р. У 1917–1919 рр. — політична тюрма під час контрреволюційного режиму Центральної ради та Директорії.

(обратно) 424

… синьожупанник з полонених… — тобто з військових часин, сформованих українськими буржуазними націоналістами при сприянні австро-угорського уряду з військовополонених російської армії українського походження на території Австро-Угорщини. В 1918 р. брали участь в окупації України в складі австро-угорського війська. Після відступу окупаційної армії з України злилися з військовими частинами Директорії і були вщент розбиті Червоною Армією. Народ прозвав їх так за колір та крій їхнього одягу.

(обратно) 425

«Зелений гай, пахуче поле в тюрмі приснилися мені…» — перші рядки поезії українського поета і революційного демократа Павла Арсеновича Грабовського (1864–1902) «Сон».

(обратно) 426

«Ой були в кума бджоли…» — українська народна пісня.

(обратно) 427

Пост (Пост-Подільський). — У листі до читача М Г. Кошарнівського від 12 червня 1957 р. Ю. Смолич писав: «Колія від Жмеринки іде п'ять кілометрів до Поста-Подільського, де вже розділяється на Могилівську і Волочиську, а до того зветься Волочисько-Могилівська» (архів дружини письменника О. Г. Смолич).

(обратно) 428

Катеринослав — колишня (в 1802–1926 рр.) назва м. Дніпропетровська.

(обратно) 429

Тараща — райцентр Київської області, відомий з XVII ст.

(обратно) 430

Сквира — райцентр Київської області.

(обратно) 431

Холодний Яр — село Дергачівського району Харківської області.

(обратно) 432

Кривий Ріг — місто Дніпропетровської області, засноване в XVII ст.

(обратно) 433

П'єретта — клоунеса, традиційний персонаж народної французької комедії.

(обратно) 434

Бетховен Людвіг ван (1770–1827) — німецький композитор, піаніст і диригент. Видатний симфоніст, творець героїчного музичного стилю.

(обратно) 435

«Розбійники» Шіллера. Карл Moop! — Мова йде про драматичний твір німецького драматурга, поста і теоретика мистецтва Йоганна Фрідріха Шіллера (1750–1805) «Розбійники» (1781). В образі Карла Моора Шіллер втілив волелюбні поривання, утвердження людської гідності, ненависть до феодальних порядків..

(обратно) 436
«Сильва, ты меня не любишь и отказом смерть несешь, Сильва, ты меня погубишь, если замуж не пойдешь…»

— слова арії Едвіна з оперети угорського композитора Імре Кальмана (1882–1953) «Сільва» (1915).

(обратно) 437

«Былое» — журнал, в якому друкувалися матеріали з історії революційного руху переважно другої половини XIX ст. (Петербург — Ленінград, 1906–1907, 1917–1926; 57 номерів).

(обратно) 438

«Правда» — щоденна загальнополітична газета, орган ЦК КПРС. Перший номер вийшов 1912 р. у Петербурзі. Засновником «Правди» був В. І. Ленін.

(обратно) 439

Каледін Олексій Максимович (1861–1918) — керівник козачої контрреволюції на Дону, генерал. З 1917 р. отаман війська Донського. В жовтні 1917 — січні 1918 р. очолив антирадянське повстання.

(обратно) 440

«Сонька — Золота Ручка» — багатосерійні авантюрно-пригодницькі фільми (1914–1915; 6 серій), розраховані на міщанські смаки.

(обратно) 441

… «Кавалер ордена святої Підв'язки» з Максом Ліндером… — Фільм за участю кіноактора Макса Ліндера.

(обратно) 442

Це була перша в житті студента Сербина сходка. — В «Автобиографии» письменник розповів про події тих часів: «Гетманский режим рушился, повстанцы уже обложили Киев, гетман для защиты своего режима объявил всеобщую мобилизацию, и в первую голову — студентов. Мы, студенты, демонстрировали и против мобилизации, и против гетманского режима — перед входом в университет св. Владимира. Офицеры с трехцветными (русскими — монархическими) и двухцветными (украинскими — националистическими) шевронами на рукавах расстреляли пашу демонстрацию из окон Первой гимназии, находящейся напротив. И вот пришлось спешно из Киева удирать — сердце никак не лежало к тому, чтобы воевать по славу немецкой марионетки, царского свитского генерала да еще крупнейшего помещика. Я бежал, пробиваясь с товарищами сквозь пикеты петлюровских «сечевых стрельцов». На этом и закончилось — на всю жизнь — мое высшее образование» (Советские писатели. Автобиографии в двух томах, т. 2, с. 372–373).

(обратно) 443

«Вільгельм зрікся престолу!» — Йдеться про Вільгельма II, імператора Німеччини, короля Пруссії, який обстоював інтереси німецького юнкерсько-буржуазного імперіалізму. У 1914 p., розраховуючи на військову перевагу німецько-австрійського блоку, використав сербо-австрійський конфлікт для розв'язання першої світової війни. Після революції