Галина Левтер - Тиха радість, Галина Левтер
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ліна ще раз роззирнулась і …
Їй назустріч з іншого виходу йшов Фред. Підійшов. Притягнув до своїх грудей, бережно обняв. Пригладив волосся. Поцілував у маківку.
— Пробач. Я вчинив нерозумно, лишивши тебе одну! Так ніколи не робив з пацієнтами. Тобі не можна так багато ходити, стояти. Не можна сидіти. Я налякав тебе! Не хотів! В мене… в мене… друг давній… сьогодні привезли морг…Я його не врятував… Мене зірвало… Я не мав права лишати тебе! Не мав…
В Ліниному густому волоссі заплутались його сльози. Чоловік плакав.
«Від втрат завжди нестерпно боляче»,— подумалось дівчині. Руки обвили його.
— Віддай мені свій біль! — прошепотіла Ліна.
— Його багато… — Фред вп’явся у неї поглядом, а потім поцілував так, як це колись зробив Ал.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тиха радість, Галина Левтер», після закриття браузера.
