Марі Кондо - Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди

користуватися ним найзручніше. Спираючись на цей досвід, я зробила висновок, що методи зберігання речей повинні бути якомога простіші. Немає потреби придумувати складні стратегії. Коли ви сумніваєтеся, запитайте свій дім і свої речі, яке рішення буде найкраще для них.

Більшість людей усвідомлюють, що причина безладу – надлишок речей. Але чому ми зберігаємо стільки речей? Зазвичай через те, що ми самі не знаємо, скільки нам належить. А ми не можемо зрозуміти, скільки речей нам належить, тому що наші методи зберігання надто складні. Здатність уникнути надлишку речей залежить від здатності спростити метод зберігання. Секрет підтримання ладу в кімнаті полягає в прагненні до максимальної простори зберігання, щоб із першого погляду можна було сказати, скільки речей у вас є. Я сказала «максимальної простоти» з певної причини. Неможливо пам’ятати про існування кожного предмета, який нам належить, навіть якщо ми спростимо наші методи зберігання. У моєму домі, де я так стараюся спростити зберігання, також є речі в шухлядах та комодах, про які я зовсім забуваю. Якби мій метод зберігання був складніший, наприклад якби я ділила всі речі на три категорії відповідно до частоти користування або пори року, впевнена, що набагато більше речей залишились би поза моєю увагою. У такому разі значно розумніше зробити зберігання якнайпростішим.

Не розкидайте місця для зберігання по всьому будинку

З вище описаних причин мій метод зберігання дуже простий. У мене є лише два правила: зберігайте речі одного типу в тому самому місці й не розкидайте місця для зберігання по всьому будинку.

Існує тільки два способи категоризації речей: за типом предмета і за людиною. Аби все стало зрозумілим, уявіть людину, яка живе сама, і людину, яка живе з сім’єю. Якщо ви живете самі або маєте власну кімнату, зберігання не повинне завдавати вам жодних проблем – просто відведіть по одному місцю для кожного типу речей. Категорії можна звести до мінімуму, дотримуючись того порядку, який ви застосовували під час сортування. Розпочніть з одягу, тоді перейдіть до книжок, документів, комоно і, нарешті, до речей на згадку, що мають сентиментальну цінність. Якщо ви сортуватимете свої речі в такому порядку, то зможете відвести для кожної категорії місце одразу після того, як вирішите, що хочете залишити.

Класифікація може бути навіть вільнішою. Замість того щоб розподіляти свої речі за якимись деталями, використовуйте як критерій схожість матеріалу, наприклад «із тканини», «з паперу» і «все електричне», та оберіть одне місце для кожної з цих категорій. Це набагато простіше, ніж думати, де ви можете застосувати певний предмет чи як часто ви його використовуєте. Завдяки моєму методу ви зможете класифікувати свої речі ретельніше.

Якщо ви вже вирішували, що залишити, на основі того, чи викликає певна річ радість, тоді ви зрозумієте, що я маю на увазі, оскільки ви вже збирали речі за категоріями, розкладали їх в одному місці, тримали їх у своїх руках і ухвалювали рішення. Ця робота вдосконалила вашу здатність відчувати, які речі повинні бути разом, і обирати місця для їх зберігання.

Якщо ви живете з сім’єю, тоді чітко розподіліть місця для зберігання речей кожного члена родини. Це дуже важливо. Наприклад, ви можете відвести окремі місця для себе, вашого чоловіка чи дружини, ваших дітей, а потім зберігати все, що належить кожному з вас, в окремому місці. Найголовніше – відвести для кожної людини лише одне місце, якщо це можливо. Інакше кажучи, зберігання має бути сфокусованим в одному місці. Якщо місця для зберігання розкидані по всьому дому, то будинок вмить перетворюється на безлад. Зібрати усі речі певної людини в одному місці – ефективний спосіб зберігати речі в охайному вигляді.

Одного разу в мене була клієнтка, яка попросила допомогти її трирічній доньці стати охайною. Коли я навідалася до її будинку, то побачила, що речі її доньки зберігаються в трьох місцях: одяг – у спальні, іграшки – у вітальні, книжки – в іншій вітальні. Дотримуючись головних принципів сортування та зберігання, ми зібрали всі речі в одній кімнаті. З того часу її донька почала самостійно вибирати одяг, який хотіла носити, і класти речі на свої місця. Хоча саме я давала їм інструкції, мене охопило здивування. Навіть трирічна дитина може бути охайною!

Наявність власного простору робить людину щасливою. Як тільки ви відчуєте, що він вам належить, ви захочете підтримувати в ньому лад. Не всі мають власні кімнати, та все ж кожній людині можна виділити власне місце для зберігання речей. Кімнати багатьох людей, яких мені доводилося зустрічати та яких не можна було б назвати охайними, прибирали їхні матері або в них зовсім не було власного простору. Такі люди часто зберігають свій одяг у шафах дітей, а книжки – на книжковій полиці чоловіка чи дружини. Але відсутність простору, який ви б могли назвати своїм, – небезпечне явище. Кожному потрібен куточок для усамітнення.

Я розумію, що, коли ви починаєте прибирати, вам хочеться почати з тих кімнат і речей, які належать усім, наприклад із віталень, засобів для миття і ліків або з різних приладів та господарських товарів. Але, будь ласка, залиште їх на потім. Розпочніть із сортування власних речей. Оберіть ті речі, які ви хочете залишити, і зберігайте їх у своєму просторі. У такий спосіб ви засвоїте базові принципи наведення ладу у вашому домі. Як і під час вибору, які речі зберегти, дотримання правильного порядку має вирішальне значення.

Забудьте про «схеми-плани» і «частоту користування»

Серйозні книжки на тему прибирання зазвичай радять своїм читачам дотримуватися схеми пересування по будинку під час організації речей. Я не стверджую, що така порада неправильна. Є багато людей, які обирають практичні методи зберігання, ретельно вивчивши основні напрями пересування в домі, тому те, про що я тут говоритиму, стосуватиметься тільки методу КонМарі. А я кажу: забудьте про «схеми-плани».

Коли одна моя клієнтка, жінка років п’ятдесяти, закінчила сортувати й розкладати власні речі по своїх місцях, ми взялися за речі її чоловіка. Вона сказала мені, що в нього все має бути напохваті – чи то пульт від телевізора, чи то книжка. Коли я оглянула їхній житловий простір, то побачила, що речі її чоловіка справді зберігалися по всьому будинку. У туалеті була невелика книжкова полиця для його книжок, у передпокої – місце для його сумок, у ванній кімнаті – шухлядка для його шкарпеток і білизни. Але на мою стратегію це ніяк не вплинуло. Я завжди наполягаю на тому,